Шелест

Related posts:

1. Я люблю усталый шелест Я люблю усталый шелест Старых писем, дальних слов… В них есть запах, в них есть прелесть Умирающих цветов. Я люблю […]...
2. “Жовтий шелест жовтневих луків…” Жовтий шелест жовтневих луків І туманна осіння мла. І бабуся веде онука Жовтим берегом до села. Йдуть повільно, немов у […]...
3. ШЕПОТІННЯ, ШЕПОТІННЯ проникаєш у мої клітини таким тихим шепотом що хочеться мені вирізьбити в собі вухо і повісити його як образ на […]...
4. Скосив мене милий до світ сонця Скосив мене милий до світ сонця, І стала я сіном запашним, А він і не знає – на сіні дрімає, […]...
5. ПРИСТРАСТЬ Твоє тіло слизьке як пристрасть І виблискує ніби “Відьма” Ропса Воно викликує таку безмежну пристрасть Як твір Хеопса Я звіром […]...
6. “Так смутно прекрасні осіннії дні…” Так смутно прекрасні осіннії дні, Як з шелестом листя пожовкле спадає, Нечутно той шелест за літом ридає, Що вснуло в […]...
7. “рис твоїх до шкла не завернути…” рис твоїх до шкла не завернути це відбиток а життя тонке у скутарі крику гони скель чути а не видко […]...
8. V. “Приходиш…” Приходиш, наче протяг. Приносиш зі собою вітер і шелест листя. Робиш прозорими стіни, і кліматом весни наповняєш помешкання. Забираєш всю […]...
9. “Осінній шерех переповнив світ…” Осінній шерех переповнив світ, Найвкрадливіші видає вже кроки Посохле листя… Розгубився кіт – На всякий шелест мружить хитре око. А […]...
10. “Цей листопад… Шалений листопад…” Цей листопад… Шалений листопад, Що сухозолотом в очі завірюшить, А легіт листя лоскітно ворушить, І пурха листя зграйками пташат. Пригадуєш?.. […]...
11. СТАРЫЕ ПИСЬМА Я люблю усталый шелест Старых писем, дальних слов… В них есть запах, в них есть прелесть Умирающих цветов. Я люблю […]...
12. ДЕРЕВО Ось це дерево. Розлога крона. Кора гладенька, тепла. Я посадив його В день народження моєї матері. Це було давно: Мама […]...
13. СОН (Диптих) 1. Шепотіння. Хтось губами спіймав пломінь свічки, Проковтнув. Шепотіння. Обіймаються тіні. Чорні руки сплітають; До моєї оселі зірки запливають. […]...
14. “Падає листя…” Падає листя – дні облітають з вічності. Падає листя на лиця – поморщене листя… Крутиться наша земля – віхола в […]...
15. “Туман, дощі, сльота осіння…” Туман, дощі, сльота осіння, Замовк в лісах останній птах. І жовте листя, і насіння Розвіяв вітер по світах. І де […]...
16. Сон крилами з попелу сон крилами з попелу у терпкості жіночої квітки розчиняє зів’ялі руки дитини оглухлої від шепотіння джерел що ширяться великими очима […]...
17. “летять шпаки на електричне світло” летять шпаки на електричне світло і співають пісень про золоті клітки а по вербі стрибають пухнасті котики стрибають в зелені […]...
18. VI. “Ображайся на мене, як хочеш…” Ображайся на мене, як хочеш, Зневажай, ненавидь мене – Все одно я люблю твої очі І волосся твоє сумне. Хай […]...
19. “А нам би не ходити далі…” А нам би не ходити далі, де стежки під назвою : щоб заблудився. Зараз вони рівні й гладенькі – коч […]...
20. “Коли ти їхала до мене…” Коли ти їхала до мене, Коли до тебе я спішив, І шум гаїв, і шелест нив – Усе було благословенне. […]...
21. Літо двоє несамовито двоє задихано завчили одне одного напам’ять як хрестоматійні вірші і навіть пісок та трава тепер безсилі створити їм […]...
22. РАНКОВА МОЛИТВА В плавнях світанкової пори Ляж у трави – не дихни, замри. Дух конвалій плине у гаю. Дятел силу пробує свою. […]...
23. “Ти знов прийшла, моя печальна музо…” Ти знов прийшла, моя печальна музо. Не бійся, як не покладаю рук. Пливе над світом осінь, як медуза, і мокре […]...
24. ГАРЯЧА ДОРОГА Розторочивсь поділ сорочки, бо пльондравсь довго по росі: на литках споришу листочки, під п’ятами гаряча сіль. Тепло твоє земля вбирала, […]...
25. ПОЦІЛУНОК У темній гущині її я наздогнав. Вона, вже лежачи серед пахучих трав, Руками пружними од мене одбивалась. Нарешті стишилась – […]...
26. 01. ОСІНЬ Дозрівають довгі дні, як ярі яблука, лине листя з лип, плине воза скрип, коло лісу колом ллється вигук зяблика. Палиться […]...
27. У березовім гаю Незаймані, цнотливо-білі Берізки юні в царстві трав. Крізь крони гаю поріділі Синіє небосхил і став. І плинуть хмарки кучеряві, І […]...
28. “Я чую пісню, мов крізь сон…” Я чую пісню, мов крізь сон Далекий Черемош гуркоче; Мені вчувається щоночі Той шелест листя, шум сосон. І щось тій […]...
29. ПАМ’ЯТЬ Луги забувають торішню траву, Ліси забувають торішнє листя. Зерно забуває ріллю степову, А люди – своїх попередників лиця. Та в […]...
30. “Будь щедрою, хай плаче твоє листя…” Будь щедрою, хай плаче твоє листя, роздай плоди і знову зацвітай. Хай попліткує наволоч тілиста. Що є душа? – у […]...
31. З ГОЛОВНИХ ГРІХІВ не знаю заздрости але вона хоче знати мене віддавна прокладає дорогу до моїх чуттів і видно вже доторкнула мене своїми […]...
32. “Ось той ліс, який мене стрічав…” Ось той ліс, який мене стрічав Шумом листя і гойданням трав, Морем квітів, щебетом пташини, Голубим джерельцем із долини. Натомившись […]...
33. “Чого ти приходиш до мене уранці, удень і вночі?..” Чого ти приходиш до мене уранці, удень і вночі? З’являєшся в полі. З’являєшся в лузі. В діброві. То, наче листочок, […]...
34. “Ой у полі дві тополі…” Ой у полі дві тополі, А третя калина… Над Дніпром пливе поволі Пісня журавлина. Над лісами, над полями На хмарині […]...
35. ОСТАННІЙ ЛИСТ Ти шукала людини міцної як криця, – Ти не знала, мила, що криця завше лежить на землі, Ти не знала, […]...
36. “Ні, ти невинна! Ти свята без плями…” Ні, ти невинна! Ти свята без плями, Ти непорочна, як роса на цвіті. Булась для мене сонцем на розсвіті І […]...
37. ЮНІСТЬ Ще пахне яблунь листя шовкове, І вітер хмари жене за горб. Там жде на мене у вербах човен, А в […]...
38. АВТОПОРТРЕТ Твоє лице заболочене ніччю, усмішки павутиння у кутиках уст. У кольорі очей простяглася віддаль, в шуканні якої загубилося твоє серце....
39. “В болючій тузі народилось слово…” В болючій тузі народилось с л о в о, Безгрішне, змучене до нетривких, до грішних: “Люби ти ворога, немов себе […]...
40. “Коли спадає день шалений…” Коли спадає день шалений у вечорову синю сіть, забутий сад несе до мене бентежний шелест верховіть. На плавних обертах скрегоче […]...