Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ЗАКЛЯТТЯ

Сиди, і думай, і печальсь, і все питай себе: чому
і ти катуєшся: “чому?” – а відповіді не даєш;
коли і хто це прищепив тобі слова, немов чуму,
і скільки б ти не вимовляв – не збудешся, не проженеш,
не вишепчеш, бо очерет в агонії (о Мідас-цар!) –
мовчання золотом не є, мовчання – не єдиний щит…
Ти говорив,
наговоривсь,-
чи ж хтось почув твій клятий дар? –
що навіть вірний очерет – і той у відповідь
мовчить.

1986

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ЗАКЛЯТТЯ - МАЛКОВИЧ ІВАН
 »