УКРАЇНСЬКИЙ ПІВДЕНЬ
Тут іще не вивітрився дух
кіммерійських срібел і куниць,
ще тягучий спокій не ущух
в цих струнких, величних молодиць.
Хіть землі невтолена й крута
в них струмує з дикістю ріки.
Глянь – хоробрих воїнів полки
дозрівають в їхніх животах.
Я вже знаю, що це за земля,
я вже знаю, що тут був за лад:
в цих жінках ще й досі промовля
ніжно-навісний матріархат.
6-8 лютого 1991
(3 votes, average: 2,33 out of 5)
Related posts:
- КАНАДСЬКИЙ СЛАВЕНЬ (Український різновид) Канадо, ти – наш дім, твоя земля До всіх синів, як мати, промовля. Палкі серця тобі несуть Любов і славну […]...
- УКРАЇНСЬКИЙ ПРЕЛЮД Останній міст проплив удалині, Колеса змащено росою голубою – І Київ на Богдановім коні Пливе навстріч дніпровою водою… Вже серце […]...
- ПІВДЕНЬ Хай Сезан собі малює Пастелеву, мрячну зелень: Я горю тепер стобарвно, Мов Гогенова палітра! – Там ще луком люд полює, […]...
- “У снах я боявся бика…” У снах я боявся бика. І ось він, моругої масті. Цей сон віщує напасті. Я знаю. Розгадка така. І я, […]...
- УКРАЇНСЬКИЙ МАРШ Співається на голос: “Гей, не дивуйте, добрії люди” 1 Гей, ізгадайте, браття-вкраїнці, Чим ми на світі бували, Як волю нашу, […]...
- УКРАЇНСЬКИЙ ПОЛІТИКУМ Отак і продаються прапори: Такі собі дешеві дипломати – Перевертні не вибулі із гри, Що не змогли себе реформувати. І […]...
- УКРАЇНСЬКИЙ ДИПТИХ Україна для когось – тепленький край, Край кисільний, молочні ріки, А мені серце в пісню край Під глухими стінами віку. […]...
- УКРАЇНСЬКИЙ БОРЩ Як же багато вас! – що думаєте тільки про себе. Через те Україна стільки літ по коліна в ганьбі, І […]...
- УКРАЇНСЬКИЙ ЛЕВ Бубнявіють думки, проростають словами, Їх пагіння бринить у завихренні днів. Цілий тиждень ходжу і живу між левами, Недаремно і місто […]...
- УКРАЇНСЬКИЙ АПОКРИФ Апостол на пенсії. Садить огород. А він розробляв же… закон про апостроф. …Приходив із Дикого Поля народ, Але не виходив […]...
- УКРАЇНСЬКИЙ ВЕРТЕП Колядники завжди верталися з вирію, як предки, поставши із мертвих, приходили в гості. Приносили короб із хмарами, снами і звірами, […]...
- Український perpetuum mobile, або Машина української незалежності “Кравчучка” стала “кучмовозом”: Іде вперед наш рідний край. Всупір морозам і прогнозам, Він ще тримається, гай-гай. Народ везе – яка […]...
- ЕОЛ Дзвоне, дзвоне, тихо дзвоне Вільний, мрійний, тихий дзвін, В світлі, в вітрі, в небі тоне, Спів розносе І голосе. Хто […]...
- ДО РІДНОГО НАРОДУ (подаючи йому український переклад Шекспірівських творів) Народе без пуття, без честі і поваги, Без правди у завітах предків диких, Ти, що постав з безумної одваги Гірких […]...
- ЛЮБОВ Я вас люблю. Чому? Не знаю. Та тільки кров моя пече і в жилах муку розливаю, мов синє золото очей… […]...
- Небо в тонких узорах Небо в тонких узорах Хочет день превозмочь, А в душе и в озерах Опрокинулась ночь. Что-то хочется крикнуть В эту […]...
- “Привели. Наказали копати…” Привели. Наказали копати. Автомати на взвод узяли. Він копав. І мовчали солдати. І сади у долині цвіли. Зупинили: доволі, не […]...
- 01. ОСІНЬ Дозрівають довгі дні, як ярі яблука, лине листя з лип, плине воза скрип, коло лісу колом ллється вигук зяблика. Палиться […]...
- “Неначе ніжно вдарило по плесі…” Неначе ніжно вдарило по плесі – Звилось понад ліщину: Лесю, Л-е-с-ю… Чи мати доньку з гаю викликала, Чи подруга на […]...
- “Живу, живу – ридаю…” Живу, живу – ридаю, Живу, живу – сміюсь. Чого живу – не знаю І думати боюсь. Такий цей світ прекрасний, […]...
- ДОЛЯ Як з амфори зійшла – така, мов за туманами калина, – скіф’янка горда і п’янка з прадавнім іменем: Ярина. Я […]...
- “ТАК ДИВНО В СОСНАХ ВІТЕР КОЛОБРОДИВ…” Так дивно в соснах вітер колобродив, Вишумлювало ніжно так зело, І я збагнув, що в світ оцей приходив, Коли мене […]...
- ВЕСНЯНЕ ЗАПИТАННЯ Прилетіли весняні птахи Та й питають: – Чия це земля? Шурхотять сошниками сівалки: – В чию землю кладемо зерно? Явори […]...
- КАЛИНОВА БАЛЯДА Я часто не знаю. Не знаю, де хвилі Стають золоті, де багряно-тривожні, Не знаю, де міра вготована силі Й нащо […]...
- КОНОТОП Знову коні палають в степу, гриви зфашкують раптом, і грімкоче глухе туп-тупу Трахтемирівським трактом. З грив на гриви стрибає вогонь […]...
- “За вікном голоси, голоси…” За вікном голоси, голоси – То весілля вже третій день. І, здається, на всі часи Сміху вистачить та пісень. Грає […]...
- БАРАБАН ПЕЧАЛІ Очі твої підо мною, перса і тіло твоє… Руки в траві розкинуті, вогкі долоні в долонях моїх. Очі твої свічада, […]...
- ЛЕСБОС В жіночому єстві то зрине, то потоне сріблястий острів Лесбос: мов корал, він світиться, заманює і стогне, аж поки в […]...
- СИНОЧКОВІ НА ПЕРШУ ЙОГО КОЛЯДУ 1. Іде з хоругвою колядки і прославляє урочисто ровесника, що шоколадки скидає із небес пречистих. Солодка, мов кутя, колядка сніги […]...
- ЕЛЕГІЯ 3 РЕФРЕНОМ Коли мені легко-легко на серці, тоді я знаю, чого воно так зробилось: сьогодні з-за океану на кінчикові світанку вернулись додому […]...
- БЕРДНИК Химерний Берднику, твердий корсаре, Тобі вклоняються войовники! Твого праслова сяйво буйножаре Навідліг краяло трудні роки. Та “чорний ворон”, московит понурий, […]...
- “Не знаю і сам я, за що так люблю…” Не знаю і сам я, за що так люблю Безщасную тую Вкраїну мою? За що так кохаю? І що у […]...
- “Я знаю, навіщо… навіщо нам зими судились…” Я знаю, навіщо… навіщо нам зими судились, аби до зникання поволі усе призвичаїть: стоїть серед снігу будяк почорнілий, на ньому […]...
- “В Річмонді, при вході в санаторій…” В Річмонді, при вході в санаторій, Посадили чехи деревце – В пам’ять про політ людини в космос… Як це добре! […]...
- ЖНИВА Мідь мускулів нап’ята на косах і серпах. Солоним потом скроплена земля. Жінки вмивають сонцем рамена і груди, співаючи пісні: хто […]...
- “Скінчилась лютого пора…” Скінчилась лютого пора, Тепліє, м’якшає повітря І Лиса лисіє гора, І крук полоще горло вітром. Ще день, ще два і… […]...
- ЖИТІЄ СКРИПАЛЬОК Консерваторія – то ксилофон костей, вібрація хребтів в музичних чорториях: в дівчат-скрипальок на тоненьких шиях містичний знак опівнічних гостей. Мов […]...
- ОСІНЬ (І) спить у хлібі смерть провалюються орачі повільно в ниву де жито їхніх рук мене ще держить проти неба аби з […]...
- “Одлетіла…” Одлетіла конвалійна Леда на далекі сніжні гаї, і не пахнуть вже липовим медом поцілунки холодні твої. Це початок кінця, о, […]...
- “Як із туману, місячно, біло…” Як із туману, місячно, біло Крізь мережані дрібно рядочки Сходить ніжно дівоче тіло З павутинно легкої сорочки. Пальці морозить тремкі, […]...