Автор: ЛЯТУРИНСЬКА ОКСАНА

І знову цілу ніч верзлося: біжу зацькований, мов звір, і слід кривавиться на росах, і піт рудий туманить зір. І […]

Важкі киреї, золоті далматики та оловіри, і княжі корзна, і щити, ножі, списи, мечі, сокири. Ковтки, підвіски. Барми й гривни. […]

Був стрункий, неначе ясень, гарний, мов царенко. Де наш красень, де наш красень? – Вмер, вмер молоденький! Ой не вмер […]

Ти ще не вмер, ти ще не вмер! Через розбурханий Дністер з Дніпра ти видибаєш, Боже! Впадуть долів боги ворожі. […]

Не знаю, як це почалось. Прийшов, намовив мені хтось? Чи серце схаменулось: – “Мало!”? Чи щастя весен заблукало? Навкруг долини […]

Хилились стязі, пнулись вгору і хвилювались, як ковиль. Усе зловісніш і суворіш темніли черню корогви. Світ хижим птахом, звіром кидавсь, […]

За око – враже око, оселя – за оселю! Благословляйте келих, де хміль нуртує соком! За око – враже око! […]

Ліси ловитв! Опійні ночі! Звір затремтить, птах затріпоче. Непевен час ані барліг, ані відбочини доріг. Вогні запалять хтиво очі. Хижак […]

Створив ти землю, оболоки й людину дотиком і дихом, чинив добро і діяв лихо, ти повнив дні й вершив ти […]

Встелю килимом ослін. Відіб’ється відо стін зелень, жовть і червінь, ніби весен первінь. Білий застіл дам на стіл, мед липневий […]

На озера на глибокі залюбки виходить лебідь, а орел ширяє в небі, а орлу подружить сокіл. Із країн південно-синіх, із […]

У луках гра сумна сопілок. Хіба пашня зросла безсило? Чи між пшеничних, житніх піль вродились колоси сліпі? Чи корінь вітер-сонце […]

Устами славлена стріла стужавлена. Хвалена, хвалена, в отруті калена! Стріла окрилена, стріла доцілена. Кров’ю гартована стріла значкована.

Давно затерся слід копит. Давно вже коні продудніли. А далечі очам не спать, не похилити слів дозрілих. Якби хоч здалеку […]

Щастя згублені ключі. Як би їх знайти хутчій! Пошукати в лісі, в полі, запитать, зустрівшись, долі: “Ти горою, доле, йшла, […]