“Не сперечайтеся, колеги…”
Не сперечайтеся, колеги,
Нема причин, нема підстав,
Найкраще Богу помоліться,
Щоб освятилися вуста.
Не сперечайтесь, не сваріться,
Нема святого поміж нас,
Одна земля і обереги,
У нас один-єдиний час.
Для нас було своє поліття,
І в нас ознака спільна є:
Ми всі з двадцятого століття,
Яке минулим вже стає.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- ЛЕ БО Ле Бо – це мертве нині місто в скелях. Легенд багато ходить невеселих Про те, як тут, серед прованських нив, […]...
- ОДИН ОДИН Число Що Манить Все Мою Уяву Йому На Славу Вірша Пишу Я. Не два Не три Не п’ять Не […]...
- “ТАКИМ – БУВА – НАРОДЖУЄТЬСЯ ВІРШ…” Таким – бува – народжується вірш, Де кожне слово знак, а не лише ознака. Поглянеш ранком і очам не віриш: […]...
- СМЕРТЬ ЛАНКОВОЇ Вмирає жінка. Голова її горда Вже осипається зимнім цвітом. Ще й коса золота, як той гострий орден, Що понесуть за […]...
- 7. VAE VICTIS Торкнись заліза цих старих гармат: вони й твою перерішили долю. Тут монументи слави промовляють усмішкою іронії й погорди: для переможених […]...
- ПОЄДНАННЯ І знов село… І вже, немов не рідне, Лиш декілька лишилося ще хат, Де ждуть тебе, як добрі очі, вікна, […]...
- ЗУСТРІЧ Знову яблуні буйно цвітуть І лунає знайомий мотив: Ви мене й не любили, мабуть, Я ж без вас ані дня […]...
- “Ти дивишся. А я вже – як на трапі…” Ти дивишся. А я вже – як на трапі. І слів нема. І туга через край. Життя іде по “Гаусівській […]...
- “Вас так ніхто не любить. Я один…” Вас так ніхто не любить. Я один. Я вас люблю, як проклятий. До смерті. Земля на небі, вечір, щастя, дим, […]...
- “Минули літа молодії…” Минули літа молодії, Холодним вітром од надії Уже повіяло. Зима! Сиди один в холодній хаті, Нема з ким тихо розмовляти, […]...
- ЗУПИНКА В КРЕМЕНЦІ Лесі. У місті, де ми побрались Те все було?.. Було. Ті ж обрії і гори, Забронзовіла осінь в тих лісах, […]...
- “Все, що було, ми забудемо…” Все, що було, ми забудемо, Все, що нема, ми зап’єм, А може, їдучи Рудними, Серце своє розіб’єм. Горами Чорними Рудними […]...
- “Інеєм вкрито гілля…” Інеєм вкрито гілля. На шиї слизька петля. Не бийсь, не пручайся дарма. Тих, кого любиш, нема… Мерзла, як кістка, земля. […]...
- БАЛЯДА ПРО ОСТАТОЧНО КОРОТКОЗОРЕ ЕЛЬДОРАДО В нудний океан пішов корабель з людьми, що втекли від своїх земель. Бо власна земля – холодна й німа, бо […]...
- “Потрібно усіх в роботі…” Потрібно усіх в роботі, А серце б’є, як обух. Прокляття моїй плоті, Що слабша за мій дух! …………………………. Це кров […]...
- ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ Ярами бурими, гнідими Тумани впали, поповзли, Німотні тіні заходили Сліпого попелу й золи. Який поріг? Нема порога. Де родовід? – […]...
- Поволі – так дозволено було поволі – так дозволено було – земля й вода мінялися місцями і ти не знав оракули чи грами тобі прогнозували […]...
- ЛІТАК НАД ПЛАНЕТОЮ Ми однакові тут, в літаку, і старі, й молоді, Літакової долі підлеглі і бранці польоту. І коли вже судилося бути […]...
- РОМНІВСЬКА ДОРОГА Пам’яті Максима Рильського Просторами романівського літа пливуть ромашки в білих комірцях. На обрії двадцятого століття правдивий голос пісні не зачах. […]...
- ЄДИНЕ Єдиний простір, що на все життя, єдиний світ, який ти іменуєш; збігається в єдине почуття любов і зненавидь, що у […]...
- САМОІРОНІЧНЕ (Всім і собі) Поетів – грибів опісля дощів, А віршів – наче дощу… Спинилася муза на кленовім плащі, Перечіпкує: дощ би той вщух. […]...
- “Якщо в дитинстві схибив, прій на старість…” Якщо в дитинстві схибив, прій на старість І на переступи на нарікай, Бо що було б, якби, поклавши край Минулим […]...
- “За межами двадцятого століття…” За межами двадцятого століття, Коли небесного Отця рука З материків повимітає сміття, – До неба звернеться душа людська. Живого Бога […]...
- ВОВКИ “Чого, брате, так збілів? Що з тобою сталось?” – Ах, за мною через став Аж сто вовків гналось! “Бог з […]...
- БРАТИ РОМАНОВИЧІ (Данило до Василька) Мій вірний брате, воля – на мечі Лишень опреться в цім заздреннім світі А ворогам принадні русичі – У всіх […]...
- “Люди – прекрасні…” Люди – прекрасні. Земля – мов казка. Кращого сонця ніде нема. Загруз я по серце У землю в’язко. Вона мене […]...
- ЗЕМЛЯ І НЕБО Земля ніколи небом не була! Дощем умита й дрібною сльозою, Вона цвіла… О! Як вона цвіла, Щоб стать назавжди з […]...
- ЗЕМЛЯ ТАРАСОВОЇ ХАТИ Її вручають гостю від душі привітні Кобзареві земляки… Мені промінням жита зігріва земля Тарасової хати. На сьомий поверх, де землі […]...
- ГО-О-ОЛ одне одного беремо в оберемок ! як пригубимося ти – мій притулок я твій ! ти така ласкава ! а […]...
- ПЕРО Перо, мій скальпелю вогненний, Ти мій жорстокий лиходій, Мій дикий поклик цілоденний, Первоцвіт мій, перволюб мій! Нам розтинати дні ці […]...
- “Ліс в осені стояв. Дивився на райцентр…” Ліс в осені стояв. Дивився на райцентр. Смолою синьою перекипало літо, І дихала земля з прив’ялених люцерн, Прощався з літом […]...
- ЛЮБИСТОК З-під вій – блакитна тінь, ознака нестеменна, Й рожевий слід лишивсь на грудях де-не-де, А він уже ступив ногою у […]...
- Поезія – не прапор і не жест Поезія – не прапор і не жест. Вона – ознака глибини культури. Поезія – це унікальний тест На витонченість духу […]...
- Котиться в нікуди Now does our world descend… котиться в нікуди нині жорстокий світ (друзі як вороги; мов перевівся рід) от і уся […]...
- МЕРЦІ (дума на початку ХХ століття) Мерці, Мерці… Навколо, тут і там, Куди не глянешь, скрізь самі ходячи трупи! Немає ліку тим холодним мертвякам: Вони клопочуться, […]...
- “Вже другий рік нема зими…” Вже другий рік нема зими, Земля потріскалась від суші. Ані сніжинки – наче ми Грудневий сніг забрали в душі. На […]...
- “…І дорога додому…” …І дорога додому світиться крізь дощі прийдеш утомлений і вклонишся крайнебу є щось заховане від суті мокрі стебла не шелестять […]...
- ПІДЗЕМНА ЦЕРКВА Випитував я декого з старих, Котрі ще ляха й унію видали, Як діялося, що колись було… А що, миряни, слухати […]...
- ГУЛЯЙ-ПОЛЕ Лежить Гуляй-Поле в крові і в сльозах, Потоптане, смертю розоране, В бомбових кратерах і черепах, В гільзах, В ожугах, В […]...
- “Грань хитка між буттям й небуттям…” Грань хитка між буттям й небуттям, Спільна доля судилася нам. От і старість ми разом зустріли, І скажу я й […]...