Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






УЧИТЕЛЬ

Старий учитель залишився сам.
Дружина вмерла, а сини – у місті.
Квітник, городець, яблуневий сад –
Оце і все, що має при обійсті.

За довгий вік не наскладав добра.
Письмовий стіл. Учнівський глобус. Карта.
На свято в гості ходить дітвора,
У будні в тиші потопає хата.

Сидить. Читає. Увімкне приймач:
А що там нині діється у світі?
Сякий-такий збере на кухні харч –
І знов до ранку у світлиці світить.

Уранці встане – ще й душа жива
Не сколихне досвітній спокій неба.
А то, бува, загляне голова:
– Добридень, – каже, – може, що вам треба?

А що йому? Він вік свій одробив.
У нього учні чи не в кожній хаті.
І зроду він нічого не просив, –
Що оддавав, отим і був багатий.

– Спасибі, – мовить. Схилиться на тин.
Спокійний погляд. Профіль благородний.
І так природно, що учитель він,
І личить так звання йому – народний.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (4 votes, average: 2,00 out of 5)

УЧИТЕЛЬ - ЛУКІВ МИКОЛА