“Портрет жіночий на стіні…”

Related posts:

1. ОСІНЬ. МІСЯЧНА НІЧ Вітер ворушить віти, Віти пливуть по вітру, Місяць в холодних вікнах Б’ється, неначе птах. А за селом у полі Дві […]...
2. “РАССТАЛИСЬ МЫ, НО ТВОЙ ПОРТРЕТ…” Расстались мы, но твой портрет Я на груди своей храню: Как бледный призрак лучших лет, Он душу радует мою. И, […]...
3. “Я дуже тяжко Вами відболіла…” Я дуже тяжко Вами відболіла. Це все було як марення, як сон. Любов підкралась тихо, як Даліла, А розум спав, […]...
4. “Хати, прив’язані до хмар димами…” Хати, прив’язані до хмар димами, Пливуть кудись за хмарами хати. Пливуть хати з дорогами, садами, Пливуть, пливуть, кудись пливуть хати. […]...
5. ВІРШ, НАПИСАНИЙ НА ТЮРЕМНІЙ СТІНІ Знов тюремна параша. Не ліпша й не гірша, Ніж усюди, де випало бути мені. В дверях клацає вічко… Пишу цього […]...
6. СЕРЕД ЛІСІВ Долівка вистелена зіллям, Дубові стіни, рушники. У вікнах клен полоще гілля, І сосни стукають в шибки. А на світанку – […]...
7. “Рожева квітка сонця…” Рожева квітка сонця Над морем голубим. І прибережні сосни, І хмарка-пілігрим. Оглянешся довкола – Намети, люди, пляж. Спокійні виднокола, Курортний […]...
8. ЖІНОЧИЙ РІД Дві жінки світять із минущих літ, дві райдуги: матуся і кохана. А поміж них – колиски колихання, а поміж них […]...
9. ДВЕРІ У СТІНІ Цей сон на яві ніби бачив я: Нараз потухли шуми пароплавні, Лиш очерет, та ясновербні плавні, Та многовода дужа течія. […]...
10. НА ХУТОРІ ЗАРІЧЧЯ Долівка вистелена зіллям, Дубові стіни, рушники. У вікнах клен полоще гілля, І сосни стукають в шибки. Вночі круг хати ходять […]...
11. ПРОМЕТЕЙ НА ЗЕЛЕНІЙ СТІНІ Вже давно не було такого світла в цьому домі – сьогодні прийшов до мене вересень й акапунктурою неба проколов мені […]...
12. У МАТЕРІ, ПРИЇХАВШИ З МІСТА Ні, не можу спати, Ніч – як океан. Білі стіни хати Світяться в туман. Вийду в сад, пройдуся: Роси, спориші. […]...
13. ОПІВНОЧІ О дванадцятій в хаті тихо, О дванадцятій в хаті ясно, О дванадцятій ночі в хаті. Місяць хилиться над причілком, Зорі […]...
14. “Я вас кохала? У якім столітті?..” Я вас кохала? У якім столітті? При вас губила геть усі слова. У тім жаркім, у тім пістрявім літі Від […]...
15. ТРЕТЯ КОЛІЯ Цей київський потяг на колії третій притих. Відходять, відходять супутники літ молодих. Уламок імперій, невже я минулим живу? Тут колія […]...
16. “Не сотворив нікому зла…” Не сотворив нікому зла Знайомий мій ніколи. Жона до іншого пішла – Не докоряв ніколи. Розрив нелегко пережив, Не шкодував […]...
17. ЗЕМЛЯ І НЕБО Земля ніколи небом не була! Дощем умита й дрібною сльозою, Вона цвіла… О! Як вона цвіла, Щоб стать назавжди з […]...
18. ЖУРБА Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай. Під гаєм в’ється річенька, Як скло вона блищить; […]...
19. Портрет Лицо изрезано чужими Словами злыми. Рука печальный держит лоб. О, как велик Ваш небоскреб Разбитых судеб. Ваш порог Не переступит […]...
20. ПОРТРЕТ І хризантеми й орхідеї У зачарованій імлі, Але найліпшими у неї – Словополківські ковилі. Вона це квилила в Путивлі, Вона […]...
21. ПОРТРЕТ БАТЬКА Тато був скупим на ласку, цілуватись не умів. Клав долоню, наче праску, на чорнявих пустунів. Тато хмурився невміло, був нещедрим […]...
22. ПОРТРЕТ ВАН-ГОГА Смеркаються трави, весь день зеленивши повітря, кульбаби злітають угору, немов пухирці, скупою здається вечірня палітра: малиновий захід і луг в […]...
23. ПОРТРЕТ Любите живопись, поэты! Лишь ей, единственной, дано Души изменчивой приметы Переносить на полотно. Ты помнишь, как из тьмы былого, Едва […]...
24. “Стою над річкою: імла…” Стою над річкою: імла Тремтить і міниться в блакиті. І ніби я вже був на світі, І річка ця також […]...
25. ПОРТРЕТ Бабуся сидить на криниці – Навіки зупинена мить. Велична, як скіфська цариця, Бабуся моя сидить. Красива, молодша за мене, Мій […]...
26. “Стрижі над річкою снують…” Стрижі над річкою снують, Рахманяться долини. Пливуть з минулого в майбуть Обвітрені хмарини. Пливуть вони понад усім, Що знали і […]...
27. “Повний місяць за вікнами хати…” Повний місяць за вікнами хати, Прокидаюсь – і лячно мені. Темні тіні на білій стіні, Придивляюсь: сестра моя й мати! […]...
28. (ЦВЯХАРНЯ) Хтось казав: “Ми не ті. Ми присутні в тунелях і вікнах, але нам не дійти до старої цвяхарні за рогом”. […]...
29. ПОРТРЕТ ТЕСЛІ Він був закоханий в мистецтво і мистець в коханні, тесав церкви стрілчасті й чарував жінок, тесав слова натхненні й на […]...
30. ТРАДИЦІЙНИЙ ПОРТРЕТ ПОЕТА Дуже делікатне створіння поет: плаче за кожною своєю сльозою. Ось він всівся під опудалом – спокоєм насолоджується. Надлетіли три горобці, […]...
31. ОСТАННІЙ ПОРТРЕТ МАТЕРІ Там у вікні, заклятім світлом місячним, Застиг, як на іконі, образ матері, Живим застиг в моїх очах і пам’яті, Востаннє […]...
32. ДІД Дружина сердиться, невістка хмуриться, Син всепрощаюче усміхається. А два онука до діда туляться І на коліна йому всідаються. Він трішки […]...
33. ДО ПОРТРЕТА САКСАГАНСЬКОГО Дивлюсь, Кабице незрівнянний, На молодечий твій портрет, – І зачарований, і п’яний Тобі присвячую сонет. Кому артиста серце знане? Йому […]...
34. Занепад Києва Умирає, гасне Київ, Сонце нашої землі, Не пливуть уже до його Ні човни, ні кораблі. Не пливуть Дніпром у море […]...
35. ПРОПАСТЬ Я кинув там камінь і слухав – Прогалина тихо ковтнула – Приповз я і глянув без руху, Тривога слова всі […]...
36. ПОЕТОВА КОХАНА Її любив поет. Отим і знаменита. А врода і краса давно уже не ті. Маленька, мовчазна, легендами повита, Живе тепер […]...
37. 6. ЕПІЛОГ Чотири стіни – не чотири кордони, котрі розмежовують “наше” й “моє”. Чотири стіни – не сімейні канони, не звичка, що […]...
38. ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. ПРИМІТИВНИЙ ПОРТРЕТ СКЛАДНОЇ ЛЮДИНИ Можна все на світі вибирати, сину… В. Симоненко Бард кучерявий, мов макітра, Все воював проти півлітра, Сказали б “за”, то […]...
39. “Осіння ніч. Безмовне поле…” Осіння ніч. Безмовне поле. Під місяцем блищить ріка. І хрестять сиві виднокола Невтомні руки вітряка. Земля замислена і строга, І […]...
40. ПРИТЧА ПРО ВЕЛИКУ ЛЮДИНУ І помер один чоловік І тоді, коли його тіло безсило лежало на катафальку, усі, що знали його й прийшли відправити […]...