Дивна чутка по Стамбулу, Дивна вість літає: Падишах своїй цариці Берло довіряє! Берло, жизні знак і смерті, Власті над військами, […]

Яке нам діло до того, Що дикий злюка козакує? Аби не руйновав добра мого, А ближнього нехай собі руйнує, Яке […]

По сій мові замки пудові у дверей забряжчали, І засови у кунах залізні, важкі завищали. І дві поли широких дубових […]

Кобзарю! Не дивись ні на хвалу темноти, Ні на письменницьку огуду за пісні, І ласки не шукай ні в духів, […]

Чудові очі весняної ночі Так любо з неба землю озирають: Тебе зробили любощі мізерним, Вони ж тебе й угору підіймають. […]

Як на Сибір колись ви засилали Правдивих земляків московськими руками, Так і мене сюди запакували, Щоб я бесідував з одними […]

Люблю я квітку, да котру, не знаю, Самітно сумую, І зазираю в чарочки пахущі Про душу живую. Квітки вечірнім світом […]

Олександрі Михайлівні К Покину, покину Чужую чужину Та на Україну Соколом полину. Ой хто ж мене дома Щиро привітає, Любо […]

Кобзо, моя непорочна утіхо! Чом ти мовчиш? Задзвони мені стиха, Голосом правди святої дзвони, Нашу тісноту гірку спом’яни. Може, чиє […]

Заплачеш по мені, кохана, о! заплачеш, Як бездиханного мене колись побачиш Промов же се словце, промов мені його Ні, ні! […]

У пахарській хаті Україна мати Обох нас родила; У чистому полі На одному лоні Обох нас пестила; Однакові пісні Обом […]

Ні, ні! в цій боротьбі я довше вже не встою, У велетенській з мусом боротьбі… Коли я в серці жар […]

Староруська поема (1620 – 1621) “Нет царства, которое не разорилось бы, будучи в обладании клириков”. Иоанн Грозный “Ой, бородачи!.. Многому […]

Уподобали на нашому Пороссі Ярославля, З-над Дністра, із руського Підгір’я шляхтича Державця. Був-бо він мистець великий по верхах з книжок […]

У горах Пінда ніч насуплено буяє, Холодна ніч, сира… Як скиглять скрізь вітри! Як хмари навкруги зубчаста роздирає! Не блискавки […]