“Місто, премісто, прамісто моє…”
Місто, премісто, прамісто моє!
Стійбище людське з асфальту й бетону.
Як там не буде, а все-таки є
той силует у вікні золотому!
Ось я проходжу, і ось я пройду.
Може, й навік, але справа не в тому –
Тільки б не танув, як тінь на льоду,
той силует у вікні золотому!
Скільки душа прориває тенет!
З моря і суші – додому, додому!
Там, де у мене є той силует,
той силует у вікні золотому!
(3 votes, average: 4,00 out of 5)
Related posts:
- МІСТО Місто вечірнє моє розправляє натруджені плечі, а розгойданий вечір на рожевій, тонкій парусині опускається в білі двори. Місто моє не […]...
- СУЧАСНЕ МІСТО ЛЖЕЯЗИЧЕ Сучасне місто лжеязиче Мій дух відкинуло у тінь За те, що небо вічно кличе Його на дальню височінь; А люд, […]...
- “це місто – Господи – в траві по лікоть…” це місто – Господи – в траві по лікоть. на білих вершників замало ліку. тулитись крихтами на прю велику – […]...
- МІСТО (триптих) Пам’яті Василя Курилика І Ти останешся чужим мені навіки Многолюдне місто стоязике, У якій країні ти не будеш, Мого серця […]...
- ПО ЛЬОДУ (За мотивами народної пісні) По льоду, по льоду свою долю поведу. Доле моя швидкоткана, під тобою крига тане… Жовта тріщина біжить, щоб заткати білу […]...
- ВІРШІ ПРО МІСТО 1 Я іду зустрітися, та місто затягнулось каменем, не йде мені напроти. 2 Я чекаю, поки стопляться під місяцем на […]...
- МОЄ МІСТО Місто моє, закосичена квітко, Серця відрадо, бентего душі, Зором сягаю в минувшину, звідки Кличу на світ синьоокі вірші. Голос їх […]...
- МІСТО УР …І жив народ. І звався він шумери. Все пережив, і війни, й землетрус. І древні воїни, що вмерли, держали кубки […]...
- “Буде, допоки у мене є дні…” Буде, допоки у мене є дні, Твій силует у кухоннім вікні Чисто світитись. А день мій погасне, – З книжки […]...
- ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ + (Уривок із поеми) Ми Дзвіночки, Лісові Дзвіночки, Славим день. Ми співаєм, Дзвоном зустрічаєм: День! День. Любим сонце, Небосхил і […]...
- “Двадцять років тому…” Двадцять років тому, Тридцять років потому… І не знаю, чому Я приїхав додому. І тебе не зустрів – Де мої […]...
- “Гроза відшуміла за місто…” Гроза відшуміла за місто, За дальні діброви й гаї. І небо, як очі твої, Одсвідчує молодо й чисто. Усе оповито […]...
- “Старий готель, і незнайоме місто…” Старий готель, і незнайоме місто – Прибув і вибув, здрастуй і прощай. І проступає крізь роки імлисто, Як старовинна фреска, […]...
- МІСТО СПИТЬ Місто спить. Млою густо повиті, Маячать кам’яниці жахні… Знишкло все; тільки збещені, ситі Ще чигають на втіхи смачні; Наласуючи за […]...
- ЧУЖЕ МІСТО Під сонцем вечірнім багряняться шиби, у стрижених парках виблискує листя, на гаснучім небі, мов мертві риби, гойдаються хмари свинцево-сріблисті. Дай […]...
- МІСТО НАД БУХТОЮ Я палаю захватом, я чекаю вечора Я мрію про щастя я мріяв і вчора Я лину до тропіків я багну […]...
- МІСТО ЛЕВА Сонет Володарюй над рідною землею, Яку подарував твій батько-князь, Яку хотіли відібрать не раз, І в помислах не розлучайся з […]...
- “Я ВИМАГАЮ ПОВНИХ ПРАВ” “Я вимагаю повних прав”, – сказала тінь. Затріскотів довкола сміх сухих комах, і кондор прошипів нечистий жарт. Неповоротливе безсилля спілих […]...
- СЮЖЕТ Колами, колами листя – в осінньому танго… Може, це спогад?.. А може, незбутий сюжет: Ніби в Полтаві біляво біліє альтанка… […]...
- “Це місто дихає. Це дихає асфальт…” Це місто дихає. Це дихає асфальт, Це соловейка (Боже, звідки?!) альт Прониже серце тихим опівніччям… Завмерши, тьохне думка: ти не […]...
- “У вікні моїм – світло…” У вікні моїм – світло, За вікном моїм – сад. Наблукавсь я по світу Та й вернувся назад. Бачив я […]...
- “Бузок до ранку шелестів…” Катерині Білокур Бузок до ранку шелестів, Жасмин шумів до ранку, І сад, у сутінках до брів, Немов картина в рамі, […]...
- ЗА ТОБОЮ! Не раз по тобі тужу в розжалення годину, Як вітер жалісно об рами б’є віконні; Надворі смутна ніч… Дощ стогне […]...
- “Майне у небі опівнічний птах…” Майне у небі опівнічний птах, І срібна дрож пролине по житах, І тінь ковзне по місячній долині, І моторошно стане […]...
- ВОГОНЬ І ЛІД Твердять, загине світ в огні Або в льоду. Чомусь ввижається мені, Що світ загине у вогні. Але, дізнавшись доладу, Якщо […]...
- “У лісі темно. В лісі ніч…” У лісі темно. В лісі ніч. Сидить навпочіпки світання, І дотліва вогнева тліч, Жовтіє в сніг дорога санна. Під верболоззям […]...
- “Так пахне спека на стерні…” Так пахне спека на стерні Достиглим літом і здоров’ям, Так переповнюються дні І сподіванням, і любов’ю. Але у тихі вечори […]...
- “Тоді життя твоє – не випадковість…” Тоді життя твоє – не випадковість, Тоді твій день – не сума співпадінь, Якщо душа, немов сторінка повісті, Вся – […]...
- “В готель столичний із бетону й скла…” В готель столичний із бетону й скла Несмілою і тихою ходою Ввійшла приїжджа жінка із села І запах поля принесла […]...
- Холм і Львів Раз Данило був на ловах І у лісі заблудив. Довго він шукав дороги, Довго в пущі він ходив. Аж виходить […]...
- “Зустрів я бджілку на снігу…” Зустрів я бджілку на снігу – куди вона летіла? Чому біля розкритих губ незрушно роговіла? Зустрів я воду на льоду […]...
- “І знову надходить весна…” І знову надходить весна, І ріки з-під льоду скресають. Заклично цвіте далина, І з вирію птиці вертають. Летять вони вдень […]...
- КЛІТКА Тінь-тінь! Попалася синичка в пастку – забаві ненаситній в пащу. Тінь-тінь… У клітці синя тінь, повітря, світла і пшона доволі, […]...
- БУДІВНИКОВІ Ще прийде він, не архітект – поет, Старих будівників твердий нащадок, У білий мармур сходів і площадок Оздобить кожний прияр […]...
- МІСТО Осте сте бі бо бу візники – люди трамваї – люди автомобілібілі бігорух рухобіги рухливобіги berceus* кару селі елі лілі […]...
- ОБОЖЕВОЛЕНІ КОСИ Вона зворушена, осинєплямлена – Зі схвильованим носом. Скільки тонів і рисок, як душа обламлена І обожеволені коси. Скільки блисків у […]...
- СРІБНИЙ СОНЕТ М. Алексеєву Посріблені ліси окуталися тінню, А небосхил горить і віти золотить. Виходжу я на шлях – на смугу ясно […]...
- МІСТО В ТУМАНІ Що вулиці… На вулицях – що?.. В лампах денного світла сліпну, немов сова. Дядьком із коромислом залізним пройшов, погойдуючи вогнями-відрами, […]...
- РІДНЕ МІСТО О, ночі мої безсонні – Роздвоєння розуму й серця, Я наче в’язень у зоні Між ними правічного герця. Я чую […]...
- “Щодень по-іншому мені…” Щодень по-іншому мені Світає небо у вікні, Долини, схили, косороги Такі ж і не такі, як вчора. І як завжди, […]...