Автор: ІВАЩЕНКО ВІТАЛІЙ

Показувати можна тільки зрячим. Співати пісню – тільки тим, хто чує. Даруй себе тому, хто буде вдячним, Хто розуміє, любить […]

Що нас гнiтить? Що душу пiднiмає? В якiй би скрутi жити не прийшлось, Не мучся тим, якщо чогось не маєш, […]

Не поспiшай дожити до зарплати! I до побачень час не пiдганяй. Бо час життя – єдине чим багатi. Його не […]

Люблю я пристрастей високе небо, В якiм нема нi прикростей, нi бiд! Люблю як ти мене вбираєш в себе, А […]

Тебе не любить? Ну то й що? Вона не перша, не остання. Є два мiльярди жiночок, I серед них твоя […]

Якщо вже нам не проминути втрати Тих радостей, якi у нас були, Стосунки треба просто розрубати, Щоб не псувалися i […]

Поезія – не прапор і не жест. Вона – ознака глибини культури. Поезія – це унікальний тест На витонченість духу […]

Тебе я хочу бачити щодня! I точно знаю – в цiм погибель наша: Любов, як переповненая чаша, Так може розплескатися […]

Про мову точаться розмови. То трохи вщухнуть, то iзнов. Щоб не любити рiдне слово – Такого свiт iще не знав. […]

Закон iснує, мабуть, недарма, За ним усiм одмiряно по мiрi I свят, i горя. Виняткiв нема. То байдуже – ти […]

Вождi до щастя строєм нас вели. Самi ж сьогоднi збилися у зграї I жили з нас, сердешних, так мотають, Щоб […]

На жаль, цю iстину не кожен знає, Що смертi боїмося ми дарма: Допоки ми живi – її немає! Але як […]

Вгамуйсь! Не рвись у першi, будеш битим! Лиш прикрощi нас мудростi навчать: Нiколи грошей всiх не заробити I не перелюбити […]

Страждав мiй друг: “О скiльки буде драм, Як стану непотрiбний я жiнкам!” А як прийшло, смiється сам iз себе: “Все […]

Для багатьох людей мета життя – Це iснування в трьох координатах: Одна – це грошi, друга – це ниття, А […]