Автор: ІРВАНЕЦЬ ОЛЕКСАНДР

це бурячанка – не буряки це вже хорал а не джаз чуєте шурхіт тихий такий – це осипається час листям […]

Батьки були не схильні до обструкцій. Робили, аж ввіходили у раж. А їм якісь інструктори з інструкцій Читали інструктивний інструктаж […]

Згадуючи Юрка Ямайку О як же волику-сан подібна земля до пляцка О скільки сенсей-круторогий на пляцку тим плутанини По сей […]

Ми тут не можем ні пити, ні їсти, Ані читати газети й книжки, Доки квебецькі сепаратисти Тіло твоє деруть на […]

Близ міста Санто-Домінго В республіці Домініканській, У домі на пальмових палях Живе мала Домініка, Дочка чаклуна місцевого, – Мулатка оливковошкіра, […]

Ми тебе чекали довго-довго. Наш купон нарощував нулі, А над нами з-поза Дону й Волги Кепкували кляті москалі. Та вагома, […]

Як останній мудила, гризеш посторонки й вудила. Чим, епохо, крім СНІДу, іще ти нас нагородила? Лисочолі титани потроху дійшли до […]

ПЕРШИЙ НЕЖДАНИЙ ВЕРЛІБР “The shadow of your smile” У підземному переході. В цій черзі з п’яти чоловік По каву стою […]

Ніби зламана сьома печать. Він ху ячить. Газети ячать. Вся міліція ловить маньяка. Два дебелі понурі менти Перевірили документи – […]

На перехресті осені й зими Навряд чи варто зачинать love story. Ліси порожні і поля просторі – Чи ж в […]

Переклад присвячується Аліні дівча пухнасте у короні маковій їсть пластівці й дурниці милі меле між індіян оплачених-оплаканих за те що […]

УРОК І По краплі видавлювати з себе раба. По краплі. Видавлювати. З себе. Повільно з себе його видушувати – Та […]

(З циклу “Листи з Олександрії”) Якась вона, Тарасе Григоровичу, Ця наша жизнь невкусна – Суцільні тобі Рєпніни та Полусмакови. 1991 […]

Сорокаріччя дихає в обличчя. – Кому – кричить – на той бік, у заріччя? – Веселий перевізник Харитон. А ми […]

Від Дону до Сяну Лежиш, осіянна. Від Тігра з Ефратом лежиш аж до Осло й Баранович. Вже сонце низенько, Вже […]