МІКРОФІЛЬМ ЖИТТЯ
На сірій плівці мозку
мініятурними буквами крови
записаний мікрофільм
мого життя.
лежить звинений
на шпулі минулого
в темній коморі підсвідомости,
світло розуму гасне
екран пам’яти не працює…
і ще одне життя
відійде в забуття.
22 липня 1973
(2 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- ПРИВІТАННЯ ЖИТТЯ І день і вік однаково минають. Не задержать нам хвилі. Кожна мить знов родить другу мить, і перша в другій […]...
- СМЕРТЬ І ЖИТТЯ “I зерно мусить вмерти, щоб дати В життєдайному житті життя.” Євген Маланюк Земне буття – вагітне лоно СМЕРТИ, Що в […]...
- “Монтаж – це мука…” Монтаж – це мука, це вогонь і плавка. Горою стрічка тліє, мов зола. Дивився стрічку режисер і плакав над безвістю […]...
- СЕНС ЖИТТЯ Де реальність, де сон – Чи збагну до пуття? Сірий морок Минуле сповив пеленою – Мов не я, а хтось […]...
- СТРИПТИЗ Я танцюю стриптиз на арені життя, Під мелодії такт у натхнення прибою, Вже відкинула стид, щоб знайти забуття Моя гола […]...
- МИ ГРАЄМОСЬ У ПІЖМУРКИ ЖИТТЯ Ми граємось у піжмурки життя Аж поки смерть нас не впіймає: – – “Тру-ту-ту! Я вже йду! Тай до Пана […]...
- “Життя напружене, як лук…” Життя напружене, як лук. Бо все воно – жадоба цілі. …І бриж чола, і втома рук, І скроні рано посивілі. […]...
- МОЄ ЖИТТЯ Моє життя – це та верба дуплава, Де я сховав повстанський карабін. Моє життя – відроджена держава, Воскреслого народу кличний […]...
- “Гей, знаю, що не підеш ти в життя за мною…” Гей, знаю, що не підеш ти в життя за мною, В життя, що мріє тінню беззвіздної ночі, А прецінь серед […]...
- КРАЇНІ ЧОРНОГО ЖИТТЯ ти гострим вітром врізуєшся в груди, ти білим болем ниєш у легенях. країно чорного життя, дорога круто кинулась в ногах […]...
- НА ГРАНИЦІ На границі Буття й небуття, Життя й забуття Стоїть “Я”, Моє “Я”, Мов Розп’яття. Цупко в землю вп’ялось, стрімко вгору […]...
- Для багатьох людей мета життя Для багатьох людей мета життя – Це iснування в трьох координатах: Одна – це грошi, друга – це ниття, А […]...
- ВИНА, ДІВЧИНО! Вина, вина, дівчино! Червоного, як кров! Най вип’ю за минуле, За молодість, любов, За мрії, що погасли Від холоду життя… […]...
- Ах життя моє дороге Ах життя моє дороге, Хто мені дав тебе, тепле й сильне? Бігти берегом, бігти геть, Бігти холодною вогкою рінню. Занести […]...
- “Чомусь життя здається грою..” Чомусь життя здається грою, Що має підсумок і звіт. Мій фініш десь не за горою – А там… Прощай, недобрий […]...
- ЦИКЛІЧНІСТЬ ЖИТТЯ Циклічність життя, Народжень і смерти, Спочинку й пробуджень, Буянь, розгалужень, Зуміла затерти Різниці земного буття. Одна лиш людина За гріх […]...
- ЖИТТЯ Я пізнавав життя в полоні ностальгії, В тужбі за волею, у вогнищі сухот,- Як потопельник, плив із каменем на шиї, […]...
- “Життя іде і все без коректур…” Життя іде і все без коректур. І час летить, не стишує галопу. Давно нема маркізи Помпадур, і ми живем уже […]...
- “Набік життя, журбо дрібна!…” Набік життя, журбо дрібна! Набік, марні тривоги! Крізь темний бір до ясних зір Прорубую дороги. Гримить топір, валиться бір, Тріщать […]...
- “Тоді життя твоє – не випадковість…” Тоді життя твоє – не випадковість, Тоді твій день – не сума співпадінь, Якщо душа, немов сторінка повісті, Вся – […]...
- Так починається життя так починається життя так воно кінчається дощі впадають у води підземні нуртують ключі під бруківкою площі теплі мов пульси мов […]...
- КАМІНЬ І ЖИТТЯ В обличчя церкви вдарила весна і вкрила диким виноградом. Це зелень молиться і піснею життя карає камінь....
- КВІТКА ЖИТТЯ З темного страху життя проростає, мов злак З грунту глухого. Тягнеться крізь непрозор’я до світла. Як вогник в долонях, тремтить, […]...
- “Що є життя і що є смерть…” – Що є життя і що є смерть? – У Бога запитав поет. І загриміло в одповідь величне: – Ніщо […]...
- МАРІЯ На базарі рученьки ісклала, В білій хустці, в сірім піджаці, На хлібину голову поклала, Задрімала в хліба на щоці. У […]...
- Майнуло життя майнуло життя хустиною на прощання чи це вітрило китайка на мої очі? я вже без гордости без бажань звільнена і […]...
- “Життя людського нетривкі сліди…” Життя людського нетривкі сліди. Хула і слава – речі тимчасові. Але живуть у пам’яті і слові Жертовні дні і праведні […]...
- “Я визнаю життя…” Я визнаю життя: коли натхнення Спливає із душі бентежні соки, Коли у серці щире одкровення І злети поєднаються високі. І […]...
- “Ах, життя моє – кругле, як м’яч…” Ах, життя моє – кругле, як м’яч. Пружне й палюче – як любов. Падай. Злітай. Смійся. Плач. Цілуй дужче, знов […]...
- “Чорнобиль – то для нас на все життя…” Чорнобиль – то для нас на все життя: І проникати, і палити душу, Той час над пам’ять, ніби чорний стяг […]...
- “В кабаках, де шумливо солодке життя…” В кабаках, де шумливо солодке життя Потікає щодня впереміш з гіркотою, Де спиняєшся час і ніхто до пуття Вже нікого […]...
- “Що життя не легке, не якась сміховинка…” Що життя не легке, не якась сміховинка – Серед втіх дріб’язкових, лінивих думок Нам реальність суворий читає урок: Леонтович, Єсенін, […]...
- “Роман мого життя близький до епілогу…” Роман мого життя близький до епілогу, В гаях прожитих літ блукає листопад. Надходить час мені збиратися в дорогу, З якої […]...
- “Життя – як вокзал…” Життя – як вокзал. Хтось приїжджає, хтось від’їжджає. Поцілунки і рани, клунки і чемодани, слова і фрази – все разом. […]...
- “Життя будується у плоті…” Життя будується у плоті, в думках росте, в словах мудріша, і кожен звук солодкий в роті щодня від захвату кругліша… […]...
- ОТАКЕ ЖИТТЯ ДІВОЧЕ! Підросла у мами доня, Гарна, жвава – хоч куди! Мати рада. – Де ти, дівко? Принеси мені води. – Тільки […]...
- ЖИТТЯ /Василеві Куриленкові/ Зловіщий брязкіт днів, що б’ються на кавалки, І жах ночей, що затискають плач. Ти, зраджений життям, яке любив […]...
- ЖИТТЯ НА ЧАСІ Дівчата сивіють у черзі за “Іридою”, А хлопці повглухали від навушників, Начальство бавиться ідейною коридою. А час, як пес, вишукує […]...
- “Не маєш права, рабе, на життя…” Не маєш права, рабе, на життя! – Безбатченку, запроданцю, сексоте… Тебе лякає синьо-жовтий стяг, Свята, в ім’я відродження робота. Боїшся […]...
- “Як по літах життя візьмеш до рук сю книгу…” Як по літах життя візьмеш до рук сю книгу І станеш листувать стрічки тих скорбних дум, То, може, на душі […]...