У ТРАМВАЇ

У трамваї повно.
– Что ви за народ?
Впереді слободно, проході вперод!
Ти чево, чувішка, прьося на носок?
Опупєла, что лі? В головє пєсок?
Нікакіх пойнятій об культуре нєт.
Убєрі свой локоть, он же как шкілєт.
Дама в полосатом, топай вєсєлєй!
Трудно ж протолкаться, как срєді джунглєй.
Ти, піжон у шляпє, глазом нє косі!
Здєсь тєбє невдобно? Єздяй у таксі.
Да протрі глядєлкі, коріш дорогой!
Ти же мнє на тухлю лєзєш сапогой.
Что ти строїш хаханькі, будто нє причом?
Я же тібя спрашую руським язиком!

Так, бува, в трамваї здоровань гука.
А у нього мова, чуєте, яка?
І, либонь, гадає лобуряка той,
Що російську знає так, як Лев Толстой.

1989.

(3 votes, average: 5,00 out of 5)

Владимир Емельянович Филичев ВДОХНОВЕНИЕ Когда приходит вдохновенье, Стихи текут – поэта ручеек И чувствами, и разумом прозренья, И музыкой звучащих строк Когда приходит […]...

“Непогода – осень – куришь…” Непогода – осень – куришь, Куришь – все как будто мало. Хоть читал бы – только чтенье Подвигается так вяло. […]...

Я быть устал среди людей Я быть устал среди людей, Мне слышать стало нестерпимо Прохожих свист и смех детей… И я спешу, смущаясь, мимо, Не […]...

СИНЯ СУКНЯ Під шум коліс згадав її Так близько обіч у трамваї Ніби одвічно ми свої І рідні слів її ручаї Привіту […]...

МІСТО Осте сте бі бо бу візники – люди трамваї – люди автомобілібілі бігорух рухобіги рухливобіги berceus* кару селі елі лілі […]...

“Ой, спіткнувся в чистім полі…” Ой, спіткнувся в чистім полі Воровий гривун. Розмахнувся в буйну тирсу Хвацький хорошун. Розпростер могутні руки, Цілину притовк… На плечі […]...

“Рік новий старе перебирає…” Рік новий старе перебирає (Тільки стукає новий у серце вірш), Знову ті ж обшарпані трамваї, Що не вміють їхати скоріш. […]...

(ТЕМНИЦІ) Липи в час доцвітання стоять золоті, безгомінні. “Було тут кілька темниць”, – сказав Неборак. О відлуння колишніх льохів з назвами, […]...

ДЕВ’ЯТНАДЦЯТЬ ЛІТ Мені вже дев’ятнадцять літ – Квітисті на вікні узори, В снігу довкола свіжий слід Сріблястих голубів надворі. Щодня до фабрики […]...

ВАГОНОВОД Я з Вами розстанусь і буду десь в Чікаго Чи Мельбурні І там капризна доля може зв’ести нас. Я буду […]...

Парадокси розмножень звичайні як дріт парадокси розмножень звичайні як дріт червоніючи світ обростає пилком та западину тіла не винести вбрід ні веслом розпанаханим ні язиком […]...

ТВОЙ ДОМ Твой дом, не ведая беды, меня встречал и в щеку чмокал. Как будто рыба из воды, сервиз выглядывал из стекол. […]...

ПЂСНЬ 23-я. О дражайше жизни время Из сего: Изчезаша в суетЂ дніе… Искупующе время… Упразднитеся и уразумЂйте О дражайше жизни время, Коль тебя мы не щадим! […]...

ВИПАДКОВИЙ СОНЕТ “Я – випадок. Я із закону випав І впав у винятковість, як у сон. Але не любіть винятків закон. Хоча […]...

УНДА очистивши золото зі спокійною душею гладить коріння сопок інколи затаєну золоту блискітку викине із жовтої жмені у пісок а то […]...

ГОВІРКА ПАЛЬМА Ти наче пальма на краю оази, Там примістились два пругкі кокоси, Над ними листям шелепочуть коси, Навколишні відгонячи міазми. Не […]...

Не возводять ні мости, ні вежі Не возводять ні мости, ні вежі псальмопівчі. Як тобі меж ними? Доторкає до волосся вечір язиком вологим і незримим. Дівчинко, […]...

“тут…” тут де ми тепер долітовуємо це літо плакали колись ведмеді рудошерсті і довго нюхали прив’ялі чорнобривці перед зимою у ці […]...

ПЕСНЯ О ДВУХ КРАСИВЫХ АВТОМОБИЛЯХ Без запретов и следов, Об асфальт сжигая шины, Из кошмара городов Рвутся за город машины, И громоздкие, как танки, “Форды”, […]...

ГРУДНЕВИЙ БУГ Грудневий Буг ще не замерз. Повільно Гойдає в берегах свинцеві хвилі. Ген Із гіпсу виліплена дівчина Чаїно руки склала, і […]...

Светлана Викторовна Бинат Жить – бегущая река. Всю жить, как в зеркале я вижу, Как-будто кистью гон кладу. Как черный цвет я ненавижу! […]...

“Ходімте в сад. Я покажу вам сад…” Ходімте в сад. Я покажу вам сад, Де на колінах яблуні спить вітер. А згорблений чумацький небопад Освітлює пахучі очі […]...

“День на редкость – тепло и не тает…” День на редкость – тепло и не тает,- Видно, есть у природы ресурс,- Ну… и, как это часто бывает, Я […]...

“Вже неминуче буде сніг…” Вже неминуче буде сніг З хвилини на хвилину… Завіє сніг і наш поріг, І в полі бадилину. За ногу вхопить […]...

РОЖДЕСТВЕНСКИЙ РОМАНС Евгению Рейну, с любовью Плывет в тоске необьяснимой среди кирпичного надсада ночной кораблик негасимый из Александровского сада, ночной фонарик нелюдимый, […]...

ЧУЖА ВЕСНА Десь, цілком недалеко, засліплює світло, Десь ридають трамваї і мучаться авта, Але тут, в синіх сутінках, тиша заквітла, А за […]...

З ДИТЯЧИХ ІГОР І ЗАБАВ коли тобі стане аж занадто нудто заведи собі янголятко і дідуся грайся так підстав дідусеві ногу хай гримнеться мордою об […]...

ПРАВИЛА НІЖНОСТІ Бульваром, змереженим зеленими тінями, кожен виямок обминаючи, котиться плавно, надійно автобус особливого призначення. Де він прокочує – все зупиняється, навіть […]...

“Ідуть селяни в темні далі босі…” Ідуть селяни в темні далі босі. ………………………………………………………………………… …біліють коси матерів, – ридають неньки разом із вітрами і руки простягають над […]...

“чия то гою праща несповита…” чия то гою праща несповита чия по світу лань пустелю п’є нехай до жита докульгає свита на неї в московита […]...

“що торговця у храмі зупинить вода…” що торговця у храмі зупинить вода, що на денці долоні церковця руда, що зникомі приходять сюди по слідах невідталого крику, […]...

КИПАРИСЫ Склонясь над чашею прозрачной – над чашей озера жемчужной, три кипариса чудно-мрачно шумят в лазури ночи южной. Как будто черные […]...

ПАМ’ЯТЬ І СЕРЦЕ Від сизого до голубого одвільгли хмари й дерева, і проступаюча дорога слідом торішнім ожива. Листки потрухлі, жовта глиця, насіння з […]...

“Все умирает на земле и в море…” Все умирает на земле и в море, Но человек суровей осужден: Он должен знать о смертном приговоре, Подписанном, когда он […]...

СЕЛЬСКИЙ СОН Как сладко в уголок укромный Залечь, с спокойствием в душе, На сенокосе – в шалаше, Где виден, сквозь ветвей, надзвездный […]...

“Как хорошо проснуться утром дома…” Как хорошо проснуться утром дома, Где все, казалось бы, вам издавна знакомо, Но где так празднично в явь переходит сон,- […]...

К СТАРОМУ ГУСАРУ Эй да служба! эй да дядя! Распотешил старина! На тебя, гусар мой, глядя, Сердце вспыхнуло до дна. Молодые ночи наши […]...

НЕВИДИМКА Сижу ли я, пишу ли я, пью кофе или чай, Приходит ли знакомая блондинка – Я чувствую, что на меня […]...

“Мне вспоминать сподручней, чем иметь…” Мне вспоминать сподручней, чем иметь. Когда сей миг и прошлое мгновенье соединятся, будто медь и медь, их общий звук и […]...

“Двадцать первое. Ночь. Понедельник…” Двадцать первое. Ночь. Понедельник. Очертанья столицы во мгле. Сочинил же какой-то бездельник, Что бывает любовь на земле. И от лености […]...

Related posts: