ПРИ ОКОПАХ
При окопах – в сірий день осінній,
Де ще ранком стояли солдати,
Впав від кулі отаман курінний,
Впав сердега при дулі гармати…
А соколи далі полетіли,
Полишили свого отамана,
Лиш ясені два над ним шуміли,
Як на грудях застигала рана…
Із ясенів зжовклий лист спадає,
Плаче ніч сумна, як холопська доля,-
Отаману “упокій” співає
Зимний вітер, що летить від поля…
***
(4 votes, average: 3,25 out of 5)
Related posts:
- МАТЕРИНСЬКА БАЛАДА Мала мати п’ять синів Та чотири дочки Посадила по війні Дев’ять ясеночків. Виростали край воріт, Обступали вікна. Заслонили цілий світ […]...
- “Спадає тривога не тільки свинцем…” Спадає тривога не тільки свинцем – Спадає тривога дощами в лице, Спадає тривога сльозиною з вій – Її ти, поете, […]...
- “Я приходжу у гості…” Я приходжу у гості До старезного дерева ! розмовляю Як з прадідом – Доброго вечора, прадіду! Як ваше здоров’ячко? Чи […]...
- СОН І ТИ …Вершилась страта. Хтось когось карав. Сміялась доля голосом сопілки. Ятрилась рана зламаної гілки Старої яблуні. І стогін не вгавав. Було […]...
- ГАЗЕЛА Чого душа моя тремтить, вібрує, як лист тополі? Тільки до сонця, а не до мене, – як лист тополі? Мене […]...
- ОСІННЄ Залетів до хати лист перший осені сумної. Поруділий, наче лис, весь пошерхлий, у сувої. Осінь, осінь, біль тривог, сива паморозь […]...
- І В МЕНЕ БУВ СЕРДЕЧНИЙ ДРУГ І в мене був сердечний друг В днях долі і недолі, Лишився там, де сонний луг Говорить з вітром в […]...
- В ПІВСВІТЛІ Тиха, сумна, як мрії тінь повіяна, Ти крізь душі моєї йшла кімнати, Світи, де була пустка безнадійна, Ти стала цвітом […]...
- ЗА ЛІЛІЄНКРОНОМ Гей, чи заглянеш ти коли В світ моїх дум? Чи він розжарить грудь твою, Зворушить ум? Може, в далекий підеш […]...
- Як нам жить хвилиною легкою Як нам жить хвилиною легкою, Коли такий на пам’яті тягар Речей, обставин, люду і примар Ліг і лежить нестерпною вагою? […]...
- МАТИ (“Породила синів, своїх буйних синів…”) Породила синів, своїх буйних синів, Спорядила нас, юних, в дорогу. Посадила тоді ж трьох малих ясенів, Як надію свою і […]...
- З НЕВИСЛАНИХ ЛИСТІВ І Пишу до тебе лист. Якась знемога На душу впала. В’ються день за днем, Як болотяна осіння дорога, Бита від […]...
- ОСІНЬ І На пусте поле сонце кладеться Лучем безсилим, тихим, блідим, Над чорні скиби сонно снується Тяжкий, синявий, запашний дим. Іде […]...
- “На черный бархат лист кленовый…” На черный бархат лист кленовый я, как святыню, положил: лист золотой с пыльцой пунцовой между лиловых тонких жил. И с […]...
- “Коби я міг, як тії білі квіти…” Коби я міг, як тії білі квіти, Що на твоїх чарівних грудях в’яли,- Коби я завжди міг при тобі мріти, […]...
- “З кохання плакав я, ридав….” З кохання плакав я, ридав. (Над бором хмари муром!) Той плач між нею, мною став – (Мармуровим муром…) Пливуть молитви […]...
- “Оце звестися б радісним і юним…” Оце звестися б радісним і юним Й гукнути мамі: “Ну, то я піду!..” – Бо вже пісень озвались дальні луни, […]...
- БЛУДНИЙ СИН В Лос-Анджелесі, просто на газоні, Впав чоловік в травицю долілиць І бачить крізь планету: грають коні І грає Роська в […]...
- ІХ. “Прийшов, як звір із нор пустелі…” Прийшов, як звір із нор пустелі, Я був, як єсть. І зрушив душі, стер оселі, Переорав степи веселі. І честь. […]...
- “Так і живем…” Так і живем: Кожен день – ті шукають гроші, Я шукаю рядок… Їм – електрозв’язок, Мені – голуби-листоноші Переносять, приносять […]...
- ПРИЧИННА ти йдеш одна між лілій сорочки но сиш білі малюєш очі де ревам ти королева де білів коли заходиш у […]...
- “і днище солов’я сповите в павутину…” і днище солов’я сповите в павутину і горло вітряка покинуте на вітер і день що не зійшов перегортати світом як […]...
- В’ЯЗОНЬКО (пісня) “Ой в’язоньку молоденький, Чому рано опадає, Чому по полю літає Твій листонько зелененький? Та чи вже ж то роса з […]...
- Із збірки “В ГОДИНІ СУМЕРКУ”ГОВЕРЛА Я бачу знов тебе! Он стать твоя біліє, І око знов моє по твому блудить склоні. Ось бач: вже сонця […]...
- 3. СКОК ЖЕРДКОЮ Набрав повітря в груди, аж засвистали звуком флейт. Підніс жердину вгору; так птах підносить дзьоб, як починає лет. Немов стовпи […]...
- ОСІНЬ Сумно, марно по долині, Почорніли білі цвіти, Пожовк лист на деревині, Птах полетів в інші світи. Од запада сиві хмари […]...
- ЖУРАВЛИНИЙ ХРЕСТ Як рана в душі – Журавлів відліт. Це хрест на померлому літі. Померла людина – Втрачений світ. Кохання – Це […]...
- “На кладовище вже мене несуть…” На кладовище вже мене несуть. І я не плачу. Плаче моя суть. Бо в цім житті мене ще було треба […]...
- Знову лежу Знову лежу серед сонних ромашок, Поглядом птиць проводжаю І на тополі два імені наших Понад собою шукаю. Ось вони – […]...
- ВОЛИНСЬКІ БУКОЛІКИ У луках гра сумна сопілок. Хіба пашня зросла безсило? Чи між пшеничних, житніх піль вродились колоси сліпі? Чи корінь вітер-сонце […]...
- “Уймають болі єдині сни…” Уймають болі єдині сни, У сні лише мій біль стихає, – Ні зір, ні сонця, ні весни Без краю рідного […]...
- ТУМАН Щоб оцей туман та сніги поїв. Цей важкий туман, нерозгаданий. Впав на груди піль, на печаль гаїв, Впав на тихий […]...
- “Ніщо, на жаль, не вічне під зорею…” Ніщо, на жаль, не вічне під зорею: Змагання душ і торжество сердець, і запах матіоли, й дух елею початок мають. […]...
- Жінка сумна жінка яка не чекає нікого сумна жінка яка лежить горілиць на березі річки яка думає про воду річчину що […]...
- ПАРАДОКСИ ДОЛІ Моя доля заквітчана рястом, Закосичена гронами див. Я пізнав од коханої щастя, Я по росяних травах бродив. Моя доля відшмагана […]...
- КУДА? – Куда ти йдеш, єдиний мій? – Я й сам не знаю, де! Хіба ж та доля вповіда, Куда вна […]...
- ВІЗІЯ Вітри од краю до краю, Од рана до рана дмуть. Дерева, дахи зривають, Пісок і тріски несуть. На подвір’ях клунки, […]...
- МОРОЗНА ОСІНЬ Піски. Основа. Залізних снів Снуються довгі дні. І знов Секунди. Біле з неба листя Укрило ліс. Як сіль, лежить воно […]...
- “Люблю тебе – не знаю слів…” Люблю тебе – не знаю слів Тієї пісні лісової. Крізь верховини ясенів Сніжини розтають весною. Пташиний виклюнеться спів Із лісовинного […]...
- ЛЕТИ, МОЯ ДУМО Лети, моя думо, в вечірню годину Далеко-далеко відсіль. Лети, моя думо, у тую хатину, Що слухає казку топіль. Жила в […]...