“Змовкає контрабас джмеля…”

Related posts:

1. МОЛИТВА ЗА КОХАНУ ЖІНКУ О, Боже, світлом Ти – у всьому, І Твій закон – у кожнім дні,- Прислухайсь голосу мойому, І в болю […]...
2. “Світе мій, як це просто, майже буденно…” Світе мій, як це просто, майже буденно – земля під кущами затвердла від тісноти давно, певність під спиною маєш і […]...
3. Я ПРОСНУЛАСЬ Я проснулась На світанку Сон – це? Сонце! Сонця світ! Спалах сонця! Сонця спалах! Слава сонцю На весь світ! О, […]...
4. “Міняється все. Не встигаєш звикати…” Міняється все. Не встигаєш звикати. Нові імена, і події, і дати. Кумира вчорашнього публіка лає, І вічного справді нічого не […]...
5. “Світе ясний! Світе тихий!..” Світе ясний! Світе тихий! Світе вольний, несповитий! За що ж тебе, світе-брате, В своїй добрій, теплій хаті Оковано, омурано (Премудрого […]...
6. НА КОНЦЕРТІ АНСАМБЛЮ “ЯТРАНЬ” У ПАЛАЦІ “УКРАЇНА” Рідний світе! Мила ненько! Хвиля в берег хлюп та хлюп… Ятрань, Ятранько, Ятренко! Трепет серця. Трепет губ. Дайте духу, всипте […]...
7. ФАТАЛЬНА ПОМИЛКА Світе, якому ти богу молишся на самоті? Нитка життя людського рветься в путі. Нитка життя пропаща… Відстань така близька – […]...
8. ЗАБУТИ – АЛЕ ЯК? Забути?.. А чому ж являєшся у снах? Чому живеш в моїй уяві? І чом тебе одну у мріях і в […]...
9. “А це така любовна гра…” І коли нарешті затихли останні оплески, Акулячий Писок рішуче заявив: – Я, кстати, Есенина очень люблю. Кто-нибудь помнит Есенина? – […]...
10. ІСКРА Вона б ще жевріти могла, Та більше жевріть не схотіла, – Ураз всю міць свою взяла, Всю ніч осяяла і […]...
11. “коли вона спала…” коли вона спала я вибудував для неї терем приносив їй страви коли вона спала звикла до несподіванок як до сходу […]...
12. “Коли спадає день шалений…” Коли спадає день шалений у вечорову синю сіть, забутий сад несе до мене бентежний шелест верховіть. На плавних обертах скрегоче […]...
13. Який милий і мудрий фацет який милий і мудрий фацет не з показних мудрагулів а таки справді мудрий одразу видно щоз доброго тіста уважний і […]...
14. ТЕРНИНА Немов метелик полум’яний, на кущ тернини сонце сіло. У твої очі синьо-тьмяні дивлюсь натхненно і несміло. Коли нас ніч розділить […]...
15. “Яка краса: відродження країни!..” Яка краса: відродження країни! Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів, Мовчали десь святі під попелом руїни, І […]...
16. “Іде кіт через лід…” Іде кіт через лід Чорнолапо на обід. Коли чує він: зима Його біла підзива. – Ти чого йдеш через лід […]...
17. SEMPER LEGENDA Книжок дитячих неубутні чари, Безсмертних вигадок легкі дива, Яка це знову смуга життьова Виносить ваші голосні фанфари? Та де вони, […]...
18. “Під віщим знаком подвигів Гермеса…” Під віщим знаком подвигів Гермеса, Немов по руно, чисте й золоте, Керуйте стопи, костури й колеса, Доріг боги, що успіхи […]...
19. “Воно дощем спадає золотим…” Воно дощем золотим спадає золотим Тобі на серце – і життя щоденне Здається святом, палацом – твій дім, І кожне […]...
20. “Чистий можеш буть собою…” Чистий можеш буть собою, То нащо тобі броня І шолом над головою? Не потрібна і війна. Непорочність – ось тобі […]...
21. “Безбарвні пагорби в смерканні…” Безбарвні пагорби в смерканні, Де захід сонця, як сурмач, Поляглим воїнам останній Сурмив на спочив тихий плач, Тепер без сонця […]...
22. ЛИСОМУ МУДРЕЦЕВІ Поки на думку мудрий розживеться, То не один раз в голові шкребеться. Лисими мудрих тьми тьмущі ставали – Чухали тім’я, […]...
23. “Сива стомлена сутінь снігів…” Сива стомлена сутінь снігів, Слід сорочий і лисячий слід. І під крилами хмар-снігурів Сонця зимнього жевріє глід. Сиво як… сивосниву […]...
24. “Ходять по квітах, по росі…” Ходять по квітах, по росі. Очима чесними, Христовоскресними Поеми тчуть. А сонця, сонця в їх красі – Не чуть. Царства […]...
25. ГУЦУЛЬСЬКИЙ МАЛЮНОК День наваливсь: під тиском світла повигинались вікна. День пхавсь у колибу, День натискав з усіх боків. І вже на сонячних […]...
26. НАМІР В краплину ліг, як в мандрівну труну, Що – відсвіти, – світ видовжень, – азалій, І – двері – в […]...
27. ТОСТ ЗА КОМФОРТ, виголошений діловим чоловіком Нехай собі хтось там командує: “Лівою!” Виголошую тост за плавну лінію. Щасливого плавання лінії правильній! Нам краще не догнути, ніж […]...
28. НАШ ДЕНЬ Наш день – як маків цвіт, Що сок його – отрута… Кувались наші пута Не дні, а тисячу літ. Наш […]...
29. “Ще губи кам’яні…” Ще губи кам’яні дахів високих пожадливо бузу татарську ссуть, ще безматень у вульні велетенськім не зворухнувся: грузно спить, – а […]...
30. “На відногах темної Ками…” На відногах темної Ками, За дротами зрубів Мордви Голосними кличе віками Гомін помсти – в серце Москви! За Уралом і […]...
31. ЕРОТИКА Немов весінній вітер надлетів і радісну в серця приніс відлигу! Благословенне будь, тепло двох тіл, що топиш самоти бездонну кригу. […]...
32. “В день молодого сонця, коли в росі трава…” В день молодого сонця, коли в росі трава й під голову лежачу вода не підплива, коли очима в’яжеш повітря у […]...
33. “Загнуздані…” Загнуздані крижасті ясени дрижать і рвуть гнуздечки вітру. День вкопаний. По щиколотки в землю. Верба, мов день, обчухрана, ребриста, прорвалась […]...
34. МАРНОТРАТНИЙ ГІМН І зір розтратниця – зла ніч і день сліпучий розтратно твореним і нищеним багатством… Чергою явищ неповторних в світу кручі […]...
35. СТИХІЇ Мадригалик По-перше камінь. Твердь. І підмурівок. Холодна перепона. Тож мета втікає від зарюмсаних корівок, а зостається творення хвоста. Коли, розбивши […]...
36. МІЙ САД Я посадила сад. І в білосніжну піну, Що легша за морську, пірнаю із гори. І вже не сад цвіте, а […]...
37. ВИДІННЄ І Я згадую той день і час благословенний, Як дух твій молодий мене з землі підняв І побут хуторний, захмарений, […]...
38. НІЦШЕ Змію, людину, сонце та орла Благословив він у високих горах: Премудрість, світло, серце, міць крила – Для бур, для щастя, […]...
39. КУХЛИК Дід приїхав із села, ходить по столиці. Має гроші – не мина жодної крамниці. Попросив він: – Покажіть кухлик той, […]...
40. ЖОВТЕНЬ Тріпотять на вітрі явори, Шурхотить і опадає листя. Проти сонця світяться бори, Наче з бронзи чи із міді литі. В […]...