РІДНЕ СЛОВО
Ти постаєш в ясній обнові,
як пісня, линеш, рідне слово.
Ти наше диво калинове,
кохана материнська мово!
Несеш барвінь гарячу, яру
в небесну синь пташиним граєм
і, спивши там від сонця жару,
зеленим дихаєш розмаєм.
Плекаймо в серці кожне гроно,
прозоре диво калинове.
Хай квітне, пломенить червоно
в сім’ї великій, вольній, новій.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- ПРО РІДНЕ СЛОВО Если бы от того, что мы заговорим по-украински, появился бы уголь, и колбаса, и продукты в магазинах… то ми б […]...
- РІДНЕ СЛОВО Мовчки предки наші в полі, Мовчки спочивають, Тільки чорнії могили З вітром розмовляють. Спочивають, дожидають Праведного суду, Що судити Україну […]...
- “О рідне слово, хто без тебе я?..” О рідне слово, хто без тебе я? Німий жебрак, старцюючий бродяга, Мертвяк, оброслий плиттям саркофага, Прах, купа жалюгідного рам’я. Моя […]...
- “О слово рідне! Орле скутий!..” О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий. О слово рідне! Шум […]...
- СЛОВО Споконвіку було Слово, й було Слово в Бога. Й було Богом святе Слово, – все постало з Нього. Помагай же […]...
- СЛОВО ПРО РІДНУ МАТІР Благословен той день і час, Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тара Малими босими ногами, Земля, яку скропив Тарас Дрібними […]...
- ВЕСЕЛЕ СЛОВО Добре слово настрій, дух підносить; забувати, друже мій, не варто, що для настрою і жарту досить просто теплого людського жарту. […]...
- ПІСНЯ ПРО НАДВІРНУ Де гори високі і клекіт лелек, Де небо синіше за сині моря, Там квітне розмаєм на крилах смерек Під лагідним […]...
- СЛОВО ДО РОЗСТРІЛЯНИХ Це правда: кров з каміння може змити дощ, червона місяця хустина може стерти, але наймення ваші багряніш від рож горять […]...
- ЗОРЯНА ПЛЕЯДА Над заходом сонця – осінні зірки поранені. Полотна зарамлені, в келих налито вина… І я ще не вмер, але я […]...
- “Цвіт в моєму серці…” Цвіт в моєму серці. Ясний цвіт-первоцвіт. Ти той цвіт, мій друже, Срібляний первоцвіт. Ах, ізнов кохана, Де згучала рана – […]...
- “Колосом стигне слово…” Колосом стигне слово В долах і на горбі. Жовтих стеблин розмово, Не шепотіть тобі! Дзвонять серпи і коси, Важко скриплять […]...
- Заповіт Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі […]...
- РІДНЕ МІСТО О, ночі мої безсонні – Роздвоєння розуму й серця, Я наче в’язень у зоні Між ними правічного герця. Я чую […]...
- РІДНЕ Як той узір Милує зір, Так серце – говір співанковий. Я народилась серед гір, І щастя тут мого підкова. Сопілка, […]...
- “є місце фіалок що про нього мало хто знає…” є місце фіалок що про нього мало хто знає Бог квітне серед розлогих лугів на пагорбі у гайку що розрісся […]...
- РІДНЕ МІСЦЕ ВІД РІДНОГО НАМ ЗАЛИШАЄТСЬЯ В СВІТІ Пам’яті батька Олександра Миколайовича Рід, як повен горіх, надщербився і виламалась, і відкрилася оболонка аж до серцевини… Рід покинув старійшина, […]...
- СЛОВО БЛАЖЕННОГО ПРОХОРА З ГЛИБИНИ СЕРЦЯ Изсыпану же бывшу попелу, и ту абие преложися в соль. Києво-Печерський патерик З лободи роблю хліб і лебедником звуся, обертаю […]...
- Рушник півень чорний червоне гроно клює і півневі тому солодко-солодко а півень червоний чорне гроно клює і півневі тому гірко-гірко...
- СЛОВО ПРО ПОЛК ПІХОТИ Ми молодість тверду і кучеряву складаємо, мов прапор, на лафетах. У куряві цілує очі слава, горять на небі кулі і […]...
- “Половина саду квітне…” Половина саду квітне, Половина в’яне. Серед яблунь стану квітнем, Огорни, тумане. Може, вийде опівночі, Де колись ходила, – Чорні брови, […]...
- СЛОВО ПРО ЧОРНИЙ ПОЛК Об слово дзвонить слово – кусні бронзи віщі. – Співаю, не кляну розгромленим полкам, пощербленим рядам, потрощеним когортам! Хвала усім, […]...
- ДО ПОЕЗІЇ ЛЮБОВ Є на київській околиці восьмирічка в Крюківщйні. Знаєш, чим відома школа ця всій великій Батьківщині? Слідопитами завзятими (йдуть на пошук […]...
- ЗАКОХАНІ НА ПЛОЩІ ТРАФАЛГАР Водограю веселий хлюп І приручені голуби, Мовлять очі її: “Люблю!” І його ніби теж: “Люби…” Світ довкола спинився, стих – […]...
- ДІЄ СЛОВО! Бистрі очі, вмілі руки, рухи точні, як слова. Вияв радості і муки – слова, мови плоть жива. Де леміш і […]...
- НА БЕРЕЗІ БЛАКИТНОГО І ЗЕЛЕНОГО МОРІВ Моря – зелене та блакитне. Зелене в обріях стоїть. Блакитне над зеленим квітне, іскриться і палахкотить. Зелене – жайворонком сяє, […]...
- ХЛІБ І СЛОВО У стінах храмів і колиб сіяє нам святково, як сонце, випечений хліб і виплекане слово. І люблять люди з давнини, […]...
- Чи то ти, чи то я Who are you, little i… чи то ти, чи то я (літ чи п’ять чи то шість) озираєш з вікна […]...
- СЛОВО ЦЕ ПРОСТЕ — НЕ ДИВОВИНА Загадка Слово це просте – не дивовина (зустрічаєм мало не щодня), організму складова частина і періодичне видання. В цьому слові […]...
- СЛОВО ЦЕ – СТАРОВИННА БУДОВА Загадка Слово це – старовинна будова з гостряками мурованих веж. Щойно зміниш ти наголос слова цим одразу будову замкнеш. Що […]...
- 26-II (11-III) (На день Шевченка) Там на горі за Дніпром радо кричать прапори: честь йому, слава, хвала! Грають оркестри, церкви, в квітах […]...
- ДРУЖБА Так добре з тобою іти по дзвенячих каменях, Ремінню сандалів додати незриме крило, Наситити ніздрі зеленим весняним кадилом, Налити в […]...
- “Воно дощем спадає золотим…” Воно дощем золотим спадає золотим Тобі на серце – і життя щоденне Здається святом, палацом – твій дім, І кожне […]...
- МЕМОРІАЛ Солдат у бронзі. Сум надгробних плит. Ріка тече за сиві небосхили. І тільки не тріпоче, Не горить Вогонь, що звали […]...
- СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ Переклад Максима Рильського Чи не гоже було б нам, браття, Розпочати давніми словами Скорбну повість про Ігорів похід, Ігоря Святославовича? […]...
- СЛОВО ПРО УКРАЇНКУ Інтродукція Є шлях – вперед. Є шлях без вороття. Шляхів, шляхів на білім світі!.. Та є один – немов саме […]...
- ВСТАНЬ, ТАРАСЕ, ПОДИВИСЯ Встань, Тарасе, подивися, – Не пізнаєш України: Оновилося Полісся, Лише пісня з полонини! У сім’ї великій, новій, Кайдани старі порвавши […]...
- “Ти з’являєшся, як ранок…” Ти з’являєшся, як ранок… Там, на заході ще ніч, А на сході уже небо Червоніє від проміння, Блиску сонця золотого… […]...
- ОСІННЄ Хутко осінь хутко лист Мов сумно-жовтий серпантин Обсипле темну цю алею Де вперш бажанням зайнялись Як вперше він Прийшов за […]...
- СЛОВО Настали ночі темні і глибокі, і в тиші вогкій туляться сади. Спадають німо в течію води і листя, і зірки […]...