“Заблукайом в сніги…”

Related posts:

1. Ой сніги мої, сніги Ой сніги мої, сніги срібні та пухнасті, наче все, що навкруги, потонуло в щасті. Діаманти, де не глянь, скрізь переді […]...
2. “Все накрили сніги, важкокрилі сніги…” Все накрили сніги, важкокрилі сніги, Що не видно нічого, нічого, Де ж оті береги, золоті береги, За якими дорога до […]...
3. “Дощі перейшли у сніги…” Дощі перейшли у сніги, Повітря запахло морозом. Поля і ліси навкруги – Немов під наркозом. Сніги у дощі перейдуть, І […]...
4. “По той бік сніги – і по цей бік сніги…” По той бік сніги – і по цей бік сніги, По той бік зима – і по цей бік хуртеча, […]...
5. ТОПОЛИНІ СНІГИ Летять тополині сніги, зриваються, падають косо. Лягають на брови і коси густі тополині сніги. Ходімо, ходімо в поля, де вітер […]...
6. “Щедро, буйно і вільно сніги…” Щедро, буйно і вільно сніги Засипають старе кладовище. Де тут друзі, а де вороги? – Тільки вітер у полі свище....
7. “І знову гуляють сніги…” І знову гуляють сніги, І знову морози тріскучі, І схилені верби плакучі Стоять наче срібні стоги. Зрівняла зима береги, Ріку […]...
8. “От і упали сніги…” От і упали сніги, От і настали морози, От і бракує снаги Ждати на кращі прогнози. Холодно. Тоскно. Зима. Вітер […]...
9. БЕРЕЖАНИ Приїхав знов через багато літ В те місто… в це містечко – помаліло: Применшив так його незмірний світ. І в […]...
10. “Скільки раз вже гинули сніги…” Скільки раз вже гинули сніги, Скільки раз тепло долало зиму, А ми все, неначе береги, Що ріка роз’єднує незрима. Тягнемось, […]...
11. “Хрупотять вечірком березневі сніги…” Хрумпотять вечірком березневі сніги, І ламається лід, хрускотить березневий: Ще сталево стискає мороз довкруги – Що вдалось розтопити веселому дневі. […]...
12. “Упали сніги на луги…” Упали сніги на луги, На темні ліси і діброви. І сиві дуби, як боги, Застигли, нахмуривши брови. І тиша довкола […]...
13. “Мороз лютує, і сніги метуть…” Мороз лютує, і сніги метуть, І на душі, і в світі каламуть. Нові вожді, нові поводирі, Нове тисячоліття на дворі. […]...
14. “Зійшли сніги, чорніють ріллі…” Зійшли сніги, чорніють ріллі, І сік березовий запах. Тумани, мов лелеки білі, До ночі бродять у степах. Дощі змінили заметілі, […]...
15. “Стояла ніч. Ми поруч йшли в сніги…” Стояла ніч. Ми поруч йшли в сніги. Були вони під зорями прекрасні. І кожен слід, мов крапелька жаги Любові нашої, […]...
16. “Тепер на півночі горять сніги…” Тепер на півночі горять сніги… Стрункі на півночі біжать олені… І, знак північної снаги, Високі заграви студені Сліпучо міняться… Повій […]...
17. “Легкі сніги. Прозорі далі…” Легкі сніги. Просторі далі. Душа чутлива, мов струна. Останні квіти на роялі. І ти одна. І тишина. А все колись […]...
18. “Сніги дороги заметуть…” Сніги дороги заметуть По самий видногруг. Ой неблизька ж до тебе путь, Товариш мій і друг, Через ліси, через яри, […]...
19. “Сосновий ліс, сніги і тиша…” Сосновий ліс, сніги і тиша, Клюють калину снігурі. І тінь від тіні голубіша, І синь, і сонце угорі. Куди не […]...
20. “Не дивись у сніги на дорогу оту…” Не дивись у сніги на дорогу оту, Не дивися на заячий слід у сльоту, Не дивись на крило, не дивись […]...
21. ЛІНИВОМУ НЕ РОЗГАДАТЬ НІКОЛИ Загадка Лінивому не розгадать ніколи, кмітливому на відповідь – хвилина. А буде наша загадка така: три букви, означають те, що […]...
22. ЛЕЖАТЬ, ЛЕЖАТЬ СНІГИ І Лежать, лежать сніги, пливуть ліси у крайню Раїну, де над вітром – дальня путь. І гаснуть голоси граків, і […]...
23. АНТИГРУДЕНЬ Грудень – довгий тунель: задихаюсь, мовчу, відчуваю: колись я таки пропаду в цім тунелі; упереміш з болотом сніги, і дорога […]...
24. УВЕЧЕРІ НА УЗЛІССІ Чиї ліси, неначе й знаю. Але Його чи відшукаю? Не бачу й прояву житла. Навкруг сніги без дна й без […]...
25. БУДІВЛЯ МАЙБУТНЬОГО Праця титанів, Зоряних сердець! Не перестане Їх вільний герць. Високо тоне В повітрі, мов птах; Хто ж тобі, доме, Виведе […]...
26. “Дві душі: одна шукає бурі…” Дві душі: одна шукає бурі, струн шалених на бандурі, срібнодзвонну, блискавок, поезій, братніх марсельєзів. А друга… друга – блакитний спокій […]...
27. “Коли ми буваємо вдвох…” Коли ми буваємо вдвох (хай буває це дуже рідко), коли я своїми пальцями обіймаю пальці твої (перехожі, напевне, заздрять: на […]...
28. ЗАМЕТІЛЬ Сохне глина руда. Відступає орда. Гаснуть очі розкосі. А сніги навскоси – на поля, на ліси. Перекреслюють осінь. Поспішають роки […]...
29. ПАМ’ЯТІ АНАТОЛІЯ ЛУПИНОСА Многостраждалець. Каторжник. Поет. І посмішка м’яка у бороді розкішний, Чиє судилось стило, як стилет (Двадцять три літа – за одного […]...
30. “О, панно Інно, панно Інно!..” О, панно Інно, панно Інно! Я – сам. Вікно. Сніги… Сестру я Вашу так любив – Дитинно, злотоцінно. Любив? – […]...
31. ШЕХЕРЕЗАДА, ІV Я побачив тебе з трамваю. Ти все та ж голуба й ясна, – тільки я, тільки я не розмаю снігового […]...
32. “Зайнялось неземними огнями…” Зайнялось неземними огнями, Поплило, затремтіло, заграло… Туга, туга! Без думки, без тями, Що повітря, здається, – замало! І нащо, розглядаючи […]...
33. “Чорні озера…” Чорні озера темні, бентежні. Дна непроглядні. З них не напитись, тільки дивитись… Як ті глибини, що непроглядні – щирі чи […]...
34. УДВОХ ІЗ ЛИХОМ Лягаю спати з лихом. Бік у бік. Вночі обом із нас і мулько й тісно, А вранці ми вже трохи […]...
35. НАВІЯНЕ СІЧНЕВОЮ ХУРТЕЧЕЮ Замітають сніги, білий шлях замітають, Тополина, немов бадилина, – в снігах. Наче пам’ять сніги-вороги замітають, – Дивні пахощі, свіжість терпку, […]...
36. ВІДСТАНЬ В снігах розвихрених гублюсь, А десь там серце любе На мене жде, що я вернусь На відстань – губи в […]...
37. НА ОБОЛОНІ На Оболоні паслись коні, Цвіли луги на Оболоні. А де ті коні? Хто їх знає! Народ живе і не питає. […]...
38. “Що робить сонце уночі…” Що робить сонце уночі, Коли у лісу на плечі Тоненька зіронька сидить, – Що робить сонце? Сонце спить. Що робить […]...
39. “Все таке несправжнє відштовхує…” Все таке несправжнє відштовхує (і любов, і віра, і патріотизм), як роблена “поезія”. І тільки ще біль ненадуманий, справжній, і […]...
40. ВЕСЕЛІ РАБИ В галактиці таких світів нема, Як наш. Є, мабуть, інші, де істоти Не знають, що таке війна й тюрма, Розп’яття […]...