“Видобувати з тіла звуки…”
Видобувати з тіла звуки –
Глухі глибокі стогони з глибин,
Звести в екстаз солодкі наші муки,
Щоб крізь туман в очах: люби мене, люби.
Коли, як грецька амфора відкрита,
Вина, любові повна і жаги…
Лежиш розкішна, вродою налита –
Між стегна впасти, як між береги.
І вже ріка гаряча і нестримна
Взяла тебе і понесла у вир…
Щоб зводився між берегів і ринув,
Щоб знов стогнав у млості ніжний звір.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- “Скільки раз вже гинули сніги…” Скільки раз вже гинули сніги, Скільки раз тепло долало зиму, А ми все, неначе береги, Що ріка роз’єднує незрима. Тягнемось, […]...
- Любовь твоя жаждет так много Любовь твоя жаждет так много, Рыдая, прося, упрекая… Люби его молча и строго, Люби его, медленно тая. Свети ему пламенем […]...
- “Не дивись у сніги на дорогу оту…” Не дивись у сніги на дорогу оту, Не дивися на заячий слід у сльоту, Не дивись на крило, не дивись […]...
- “Полога смужка берега. Від холоду…” Полога смужка берега. Від холоду Води шукай тепла собі в піску. І я тебе востаннє, як ізмолоду, Люблю – далеку […]...
- ЛЮБИ “Люби!” – поют шуршащие березы, Когда на них сережки расцвели. “Люби!” – поет сирень в цветной пыли. “Люби! Люби!” – […]...
- ГЕЙ, НА ВЕСЛА! Гей, на весла, щоб понесла Буря човен на простір, Де свавільний вітер вільний Гонить хвилі вздовж і вшир! Там, на […]...
- “ми візьмемо трохи вина…” ми візьмемо трохи вина за вікнами буде весна і ти будеш трохи дурна і я буду дурнем набитим і зайчик […]...
- “Я напився сонця з твого тіла…” Я напився сонця з твого тіла, Я від нього стільки взяв тепла. Та краса мені перетекла – Голова йшла обертом, […]...
- “Тугий налив біліючого тіла…” Тугий налив біліючого тіла… Мов пелюстки, так одіж облетіла. Оголена вже вся, немов перлина, – То диво з див, жива […]...
- “Колись і ми впадемо під хрести…” Колись і ми впадемо під хрести… Але допоки це життя нести – Люби його у проявах усіх, Люби ці сльози […]...
- “Пливе наповнений Дніпро…” …І в огні її окраденую збудять. Т. Шевченко Пливе наповнений Дніпро Мутною талою водою, В ній сніг чорнобильських дібров, Лісів […]...
- “І вигрівалися тіла богів…” І вигрівалися тіла богів віками під гарячою золою, аж пухнути почав граніт, бубнявіти з глинкавою землею в обвислі статуї міцних […]...
- ЗВУКИ Как дорожу я прекрасным мгновеньем! Музыкой вдруг наполняется слух, Звуки несутся с каким-то стремленьем, Звуки откуда-то льются вокруг, Сердце за […]...
- X. “Не знаю, що це за ріка…” Не знаю, що це за ріка, яка несе мене, як поїзд, далеко від усього, яка поставила мур руху між мною […]...
- “Что за звуки? Мимоходом…” Что за звуки? Мимоходом Ты поешь перед народом, Старец нищий и слепой! И, как псов враждебных стая, Чернь тебя обстала […]...
- ЗВУКИ РІДНІ Синь бездонна, ще й грозою прополоскана. Дзвони, дзвони, гул – рікою… …з підголосками. Тільки-тільки-но озветься дзвін церковний, будить щем солодкий […]...
- “Звуки, щойно відлетять…” Звуки, щойно відлетять, Довго в пам’яті бринять. Пахіт, як фіялка в’яне, В почуттях пашіти стане. І троянда, що лежить На […]...
- “В болючій тузі народилось слово…” В болючій тузі народилось с л о в о, Безгрішне, змучене до нетривких, до грішних: “Люби ти ворога, немов себе […]...
- “Ті запахи й барви, та свіжість і звуки…” Ті запахи й барви, та свіжість і звуки так зринуть знічев’я, що тілу додасться гримучої тиші й солодкої муки, яка, […]...
- “Рідного краю запахи й звуки…” Рідного краю запахи й звуки В серці лишають роз’ятрений слід… Коси безжально упали на луки – Блиснув ромашкам світ. А […]...
- ЛІСОВА ФАНТАЗІЯ Коли не спиться, блудний сину, опівночі в хатині лісовій, коли у лісі та один-єдиний, – тоді стаєш ти справді сам […]...
- БАТЬКІВСЬКИЙ НАКАЗ Мій сину, бачу вже межу. Вона вимоглива і грізна. Сьогодні слова не скажу, а завтра буде пізно. Життєві істини прості, […]...
- ПРЕДОСТЕРЕЖЕНИЕ Остерегись любить меня теперь: Опасен этот поворот, поверь; Участье позднее не возместит Растраченные мною кровь и пыл, Мне эта радость […]...
- Ты проходишь своей дорогою Ты проходишь своей дорогою, И руки твоей я не трогаю, Но тоска во мне – слишком вечная, Чтоб была ты […]...
- “Все накрили сніги, важкокрилі сніги…” Все накрили сніги, важкокрилі сніги, Що не видно нічого, нічого, Де ж оті береги, золоті береги, За якими дорога до […]...
- БЕРЕЖАНИ Приїхав знов через багато літ В те місто… в це містечко – помаліло: Применшив так його незмірний світ. І в […]...
- ПЕРЕД ВІЛІЄЮ В басейні ріки Вілії на Тернопільщині, де береги тяглися вузькою стрічкою між полями, проведено меліорацію… Річко, річко моя, Віліє, де […]...
- БАТЬКОВИМ ТІНЯМ Така осіння сіра смута Тебе взяла із мого дому, Відвічна тайна незбагнута Упокоїла твою втому. Така безсонячна година, В якій […]...
- Думка (“Тяжко-важко в світі жити…”) Тяжко-важко в світі жити Сироті без роду: Нема куди прихилиться,- Хоч з гори та в воду! Утопився б молоденький, Щоб […]...
- “Ріка в надійні входить береги…” Ріка в надійні входить береги. А як бундючно пінились потоки! Дзвінкі від буйства, сповнені снаги, Глушили світ, безмежний і високий. […]...
- СОНЕТ Дмитрові Павличку Дмитрові Павличку Тече ріка. І неба фіолет – Мені течінню зоряно-пливкою… Тече сонет неквапно під рукою, Немов не […]...
- “Не печалься, не журися, мила…” Не печалься, не журися, мила, Усміхнись і не корись жалю. Напинає доленька вітрила, Шепчуть губи: я тебе люблю. Дмуть вітри […]...
- “Ми восени таки похожі…” Ми восени таки похожі Хоч капельку на образ божий, Звичайне, що не всі, а так, Хоч деякі. Крутий байрак, Неначе […]...
- “Відлітають у дальній вирій…” Відлітають у дальній вирій Журавлині журні ключі. Довго чути в октаві щирій Прощавання сумне вночі. Розливається в темнім небі Монотонне […]...
- “Хвилини, години, літа…” Хвилини, години, літа – Життя, мов свіча дорогоряє. У чім його сенс і мета, Ніхто достеменно не знає. Не знає, […]...
- НАТАШЕ И день и ночь, дитя мое, Я занят мысленно тобою; Ищу уныние твое Рассеять любящей рукою. Невольно взгляда твоего Я […]...
- “Бджола не літає у поле по взяток…” Бджола не літає у поле по взяток. Птахи одспівали. Озимі зійшли. Труди, перелиті в добро і достаток, Лягли короваєм на […]...
- “Поглянь і глянь: з-за весен зими стали…” Поглянь і глянь: з-за весен зими стали. Настав той день, я думав – промине. Осінніми імлистими устами Не бий, не […]...
- ЛЮБІТЬ! Любіть Оклахому! Вночі і в обід, Як неньку і дедді достоту! Любіть Індіану! Й так само любіть Північну й Південну […]...
- “Мені відкрилась істина печальна…” Мені відкрилась істина печальна: життя зникає, як ріка Почайна. Через віки, а то й через роки, ріка вже стане спогадом […]...