“Сниться соснам країна зелено-блакитного шуму…”

Related posts:

1. “Білого гриба запах сниться – тулиш до листя…” Білого гриба запах сниться – тулиш до листя губи припухлі свої – націловані… Прокидайся! Небо, всмоктане стромом взору, стискає птицю. […]...
2. “Яка для кого сниться Україна…” Яка для кого сниться Україна… Отим, хто втрапив – їм вона кишеня, Бездонна, повна золотих червінців, Куди безкарно запускали жмені, […]...
3. ДЕСЬ ДАВНО, МОВ СНИТЬСЯ Десь давно, мов сниться, сміялися очі, І сміх мені грав на рожевих устах, Чужі мені були пригноблені ночі, Зажура і […]...
4. “І досі сниться: під горою…” І досі сниться: під горою, Меж вербами та над водою, Біленька хаточка. Сидить Неначе й досі сивий дід Коло хатиночки […]...
5. “Деревам щось, напевно, сниться…” Деревам щось, напевно, сниться, Бо серед ночі уві сні Шумить нервово їхнє листя І трепет будить у мені. Напевно, бачать […]...
6. 10. “Україна ж – це країна барокко…” Україна ж – це країна барокко. Мандрувати нею – для ока втіха. І тому западає спокуса в око: зруйнувати все. […]...
7. ПІСЛЯ ДОЩУ Сипнув як стій з тієї хмарки,- Не зчувся, коли вщух… Як зелено зробилось в парку Після дощу!- Немов звичайний там […]...
8. “Як деколи здрімається, то сниться Підгір’я…” Як деколи здрімається, то сниться Підгір’я, І думонька вертається на рідне підвір’я. Там ненечка старесенька засмучена ходить, Щовечора, ріднесенька, як […]...
9. КРАЇНА ДІТЕЙ “Усяке місто й містечко в землі козаків багаті мешканцями, надто ж маленькими дітьми. У кожному місті безліч дітей, і всі […]...
10. НА БЕРЕЗІ БЛАКИТНОГО І ЗЕЛЕНОГО МОРІВ Моря – зелене та блакитне. Зелене в обріях стоїть. Блакитне над зеленим квітне, іскриться і палахкотить. Зелене – жайворонком сяє, […]...
11. КРАЇНА СОНЦЯ Убивця знахарює під місточком, безокий стереже серця й корони, банкір складає вірші про листочки, поет громаді шиє панталони; повії, співаки, […]...
12. КРАЇНА БЛАГОВІЩЕННЯ Завія зЕлені, пожеже зЕлені, і квіття курява, і солов’їні схлипи. Столи весільні – ох – столи не встелені, і бджіл […]...
13. “I все-таки до тебе думка лине…” I все-таки до тебе думка лине, Мiй занапащений, нещасний краю, Як я тебе згадаю, У грудях серце з туги, з […]...
14. “Тільки тепер, коли посивіли скроні…” Тільки тепер, коли посивіли скроні і даленіють голоси весільних скрипок, коли страшуся останнього хоралу, я зрозумів: той поет, хто кожного […]...
15. “Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить…” Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить. Бляшаний звук води, веселих крапель кроки. Ще мить, ще мить, ще тільки мить і […]...
16. ДОРОГА Уже середина дороги. Літо в зеніті. Листок подорожника Й досі вгамовує біль. Я встигла збагнути: Смачні в цьому дивному світі […]...
17. ТЕРНИНА Немов метелик полум’яний, на кущ тернини сонце сіло. У твої очі синьо-тьмяні дивлюсь натхненно і несміло. Коли нас ніч розділить […]...
18. “Бурякове моє, будякове…” Бурякове моє, будякове, Українське в болоті село, Що згубило щасливу підкову… Того щастя й, мабуть, не було: То пани, то […]...
19. ШУМ Шумить і шамотить шумка шума, шум прибирає, як весною повінь, і кожен лист на дубі шуму повен. Здіймає шлик із […]...
20. ВИНА Через сум і болі проростаю піснею, мов стеблом зернина, кинута в ріллю. Жменями стискаю серце, щоб не тріснуло, щоб ніхто […]...
21. ІКОНИ Від квітчасто-золотих фонів відтулялися святі мої предки, поправляли шати червоні невимушено і легко. І ставало з ними дивно знайомо, і […]...
22. СЛЬОТА Ситом сіє сиві струї Хтось химерний. Хмар хитон Розпростер на небі вітер. Слизько. Слізно. Сумно. Сон. Вимок ворон на воротях. […]...
23. “Розгрібаю дні, як багровиння…” Розгрібаю дні, як багровиння, Плину вже назад не перейти. Тільки проступає далеч синя З міражами мрій на пруг мети. Та […]...
24. “Коли б я знав, що розлучусь з тобою…” Коли б я знав, що розлучусь з тобою, О краю мій, о земленько свята, Що я, отруєний журбою, В світах […]...
25. ФОНТАН Фонтан – чи пам’ятаєш ти фонтан, що розсипав п’янкий дурман і шуму океан? Цей день – чи пам’ятаєш ти цей […]...
26. ВІРШ ІЗ НАЗВОЮ В КІНЦІ Це диваки, що прагнуть пояснити, За що ми любим небеса і квіти, Чому тривожать провінційні птиці Лавсан і лоск модерної […]...
27. ХАТА Запала із нападаним листям, із прибулими островами молу, із дерев’яним світом, що вигляда коня. Достигла, перестигла із гніздами джмелів та […]...
28. “Ти – віра й надія” Ти – віра й надія. А може, жар-птиця, що тільки ввижається, мариться, сниться? Що тільки палає у пітьмі ночей, і […]...
29. “Перше осені слово…” Перше осені слово – Перший лист на землі. За Дунаєм дзвінковим Тихі гори в імлі. А за тою імлою Є […]...
30. САМОБУТНІСТЬ Я може відкриваю вже відкритий світ, Вдираюсь силоміць у виломлені двері, Будую власний світотворчий міт Знаками чорними на білому папері. […]...
31. “На стрімчастих скелях…” На стрімчастих скелях, Де орли та хмари, Над могутнім морем, В осяйній блакиті – Гей, Там Розцвітали грози! Розцвітали грози… […]...
32. ПЕРША ДУМКА МАЛОГО А він писав, що прилетить до неї З блакитного далекого Даля, Хоч прошумить над отчою землею, Хоч над городом отчим […]...
33. ЛЮБЛЮ Друзі, друзі, скаржитись не гоже, Та чому, чому любов мою Ви зустріли хмуро і вороже, Як байстря, що вкралося в […]...
34. “Дай квітці відчути…” Дай квітці відчути своє цвітіння І яблуку дай зрозуміти достиглість власну… Гріховній планеті – свою непорочність зоряну… Народжена в сорочині […]...
35. “Закрию очі…” Закрию очі, – Поринаю У блакить очей твоїх. На лекціях – Тільки про тебе мрію. Коли дзвінкий, Мов чисте небо, […]...
36. НАВІЯНЕ СІЧНЕВОЮ ХУРТЕЧЕЮ Замітають сніги, білий шлях замітають, Тополина, немов бадилина, – в снігах. Наче пам’ять сніги-вороги замітають, – Дивні пахощі, свіжість терпку, […]...
37. “Дзвенять у відрах крижані кружальця…” Дзвенять у відрах крижані кружальця. Село в снігах, і стежка ані руш. Старенька груша дихає на пальці, їй, певно, сняться […]...
38. 1. Цареве сімейство Там, де гори і долини, Де гуляє вітровій, – Там цвіте краса-країна З дивним ім’ям Сльозолий. І колись в країні […]...
39. ДРУЖИНА ДИПЛОМАТА Нехай на душі гризота Чи просто засумувалося по дому, Дери в привітній усмішці рота, Не зіпсуй чоловікові прийому. Поклон в […]...
40. ОЛЬГА мені сниться сон-марево що я вже не месниця що просила смерть лада і голуби з горобцями несуть галузки цвітної верби […]...