Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



НЕЗАЛЕЖНІСТЬ КРІЗЬ МЕНТАЛЬНІСТЬ

Зашароварили, завишиванили, Співограями заполонили… Пересвареними прихожанами Свічі розбрату запалили. Тільки й те – з прапорами державними Освятили забуті могили. Волю […]

“Чорні хмари засвічені…”

Чорні хмари засвічені над чорнобилевим реактором. Зорі і космос відкрилися – пахне озоном в ультрафіолетовому промінні із присмаком біблейського полину. […]

ДОРОЖНІ РОБОТИ

Валим дерева обіч доріг, Б’єм під коріння самісіньке кленів, Дерн затріщить, наче шкіра зелена, Вкриє земля кучерявий моріг. Рветься дорога […]

ВІРШІ З ТРОЛЕЙБУСНОЇ ЗУПИНКИ

1 Того дня, того святкового дня Ми стояли у повнім тролебусі майже поруч і в мені завирувала… завирувала юнача енергія, […]

З РІДНОГО

Нема вже до кого, а їдемо ще до могил, До церкви старої (хрестили нас там, сповідали), Нам в цьому краю […]

5. ТАТАРСЬКА НІЧ

Орда. А Русь розтерзана лежить. О, Русь! Відбитись намагання кволі, Заходить сонце. Триста літ неволі, І всюди татарвою закишить. І […]

“Біло і холодно. Сиро, імлаво…”

“Забіліли сніги, забіліли білі…” (Народна пісня) Біло і холодно. Сіро, імлаво. Тихе Різдво – над полями сумними, Холодом дихає в […]

ВИДИВО ЗАКЛОПОТАНИМ

Обоє молоді – як золоті олені, Що вибігли на галяву ясну… І сонце не небесному знамені На їх дивлюсь радісну […]

ЧОРНА ТРОЯНДА

Із-під чорного капелюшка, з-під якого кучерявилося чорне волосся, у його бентежливій облямівці променилися чорні глибокі очі. Грецьке щось чи іспанське, […]

КРОВ І ЗОЛОТО

Золото сліпить серце захланне Вглибишся, вглибишся – моторошно стане. Золото мите – Кров’ю полите, Кров брата, друга… (Підступ, наруга). Чорні […]

В ЧОРНОМУ ЛІСІ

В Чорному лісі музейна тиша Спогади чорним гіллям колише, В лісі Чорному – чорні тіні І кров запечена на корінні. […]

“Вбивали поета…”

Вбивали поета, затято і вперто. Вбивали – на серці зірки випікали. Вбивали його не з гармат, не мечами – Мовчанням […]