Втомлені, засмикані, знервовані, Але залишаємось людьми. І душа в житті цім невлаштованім Силається вдарити крильми. Силується юно посміхнутися, В глибині […]

Наш край – лиш лан, сини – оті воли, Що йдуть в ярмі понурою ходою, І лиш на кручах в […]

(Спогад тітки Ліди з тюрми НКВД в Крем’янці) Їх в баню автоматники вели, Дівчат нагих, без льоль, сімнадцятьлітніх, Тіла святі […]

Хтось там інший ходить, топче квіти І толоче трави у росі… А що нам робити, милий світе, Що зійшовся на […]

Що траплялося: радість, лихо. Гніт, здавалося, вже догоряв… Та незримо мене і тихо Супроводжувала зоря. В дні нахмурені, невезучі, Як, […]

Розпочнім говорити губами без слів, Як без слів розумієм жалі журавлів. Як ми порозумілись очима лишень, Перших бджіл так приваблює […]

Невидані книжки – з пригірклим рамки медом У вуліях… у вуліях без бджіл. Нехай чекає все ще попереду, Та квіти […]

Коли хто казав, що робота на полі, в хліві Негідною стане душі у прекрасному тілі? Звідкіль та бридливість в сумління […]

Ти стала частиною мене… частиною мого… чи суті моєї. Душа твоя, тіло, що перейшли крізь серце моє і душу, – […]

Серповидний край од затемненого сонця ковзає над суцільними пропливаючими хмарами та нестерпно сліпуче виблискує через прориви… І вже кругле червоне […]

Ця розкіш мисливства, ця кров на очах, (Ті панські розваги, що дані народу), Підламані крила… І заєць скричав, Як мерзла […]

Перстом не осінив ще патріарх, Але в житті чогось я, мабуть, варт… Сади, онуки… І чимало справ – Все, чим […]

Вимите тіло – з води – рипить під руками, мов яблуко… І солодка вода стікає на брови, у напіввідкриті вуста, […]

Як же багато вас! – що думаєте тільки про себе. Через те Україна стільки літ по коліна в ганьбі, І […]

Біля церкви святого Степана Запорошені лави, стежки Білим снігом. І жінка в багрянім, Наче янгол спустився з туману І бентежить […]