СЛОВО ДО РОЗСТРІЛЯНИХ
Це правда: кров з каміння може змити дощ,
червона місяця хустина може стерти,
але наймення ваші багряніш від рож
горять у пам’яті на плитах незатертих.
Змагались ви уперто й мріяли, й жили,
кохались у суворості, як ми у гулях,
і ваші очі сяли вічністю, коли
у серці, мов зоря, застрягла біла куля.
Грудень 1934.
(3 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- “Так, вона залізна, наше слово – криця…” …В залізній мові, в залізнім реченні! А. Малишко Так, вона залізна, наше слово – криця, Гучнодзвонна мідь. Над життя і […]...
- “Перше осені слово…” Перше осені слово – Перший лист на землі. За Дунаєм дзвінковим Тихі гори в імлі. А за тою імлою Є […]...
- ЮЛІЇ ІПОЛИТІВНІ СОЛНЦЕВІЙ Мене осяяння сповняє перед Вами Від Ваших дум і серця висоти. Я образ Ваш небесними словами В своїй душі навіки […]...
- СЛОВО ПРО РІДНУ МАТІР Благословен той день і час, Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тара Малими босими ногами, Земля, яку скропив Тарас Дрібними […]...
- “Мені зоря сіяла нині вранці…” Мені зоря сіяла нині вранці, устромлена в вікно. І благодать – така ясна лягла мені на душу сумиренну, що я […]...
- СЛОВО ПРО МАТЕ ЗАЛКУ* За Тисою я питав: Чи чули про нього ви? Чи мужній до вас долітав Голос його з Москви? Чи знаєте, […]...
- СЛОВО Споконвіку було Слово, й було Слово в Бога. Й було Богом святе Слово, – все постало з Нього. Помагай же […]...
- “Є стіни, стеля…” Є стіни, стеля. Вже заходь до хати. Нема підлоги – вигадать не зміг. А на стіні припала божа мати до […]...
- ВЕСЕЛЕ СЛОВО Добре слово настрій, дух підносить; забувати, друже мій, не варто, що для настрою і жарту досить просто теплого людського жарту. […]...
- СЮЖЕТ Колами, колами листя – в осінньому танго… Може, це спогад?.. А може, незбутий сюжет: Ніби в Полтаві біляво біліє альтанка… […]...
- РІДНЕ СЛОВО Ти постаєш в ясній обнові, як пісня, линеш, рідне слово. Ти наше диво калинове, кохана материнська мово! Несеш барвінь гарячу, […]...
- БІЛА МЕЛОДІЯ Глянув: лелечко, лілії! Світ мій в білому-білому. Я в сні? Ні-таки, ні-таки ж!.. Ліг сніг… Срібною ниткою В’ється тиша між […]...
- ЗОЗУЛЯ Ой, закувала знов зозуля. Мабуть, кує вже сотий раз? Вже двадцять весен в юних гулях відмірюю піснями час. Роса сріблилась […]...
- КОЛИ Я ХМЕЛЕМ ПОВІТРЯ ВПИВАЮСЬ Задоволений життям, я щойно сміявся, радів, як дитина. Та пронизав мене смертельний холод. Саме тепер, коли я хмелем повітря впиваюсь, […]...
- СЛОВО ДО НІМЦІВ на появ “Позиченої кобзи” І Довгенько нам була Німещина замкнена, Замкнули ж нам її герої-козаки, Наслухалась про них вістей уся вселенна, Які вони були […]...
- СЛОВО В форму слова твого перелито жадання, скажеш “яблуко” – вмить заопуклиться плід, сік на пучках проступить лише з дотикання, тінь […]...
- ХОДІТЬ ДО МЕНЕ Ходіть до мене ви, прибиті горем, Нещасні діти праці і недолі, Яким розлився в серці смуток морем, А в чорні […]...
- ЩЕ РАЗ ПРО СЛОВО Ет, ну що й говорити – дива: з дива пива ждати дарма – тьмою тьменною сунуть слова, а між ними […]...
- СЛОВО ПРО УКРАЇНКУ Інтродукція Є шлях – вперед. Є шлях без вороття. Шляхів, шляхів на білім світі!.. Та є один – немов саме […]...
- СЛОВО ПРО ЧОРНИЙ ПОЛК Об слово дзвонить слово – кусні бронзи віщі. – Співаю, не кляну розгромленим полкам, пощербленим рядам, потрощеним когортам! Хвала усім, […]...
- МАМИНЕ СЛОВО Я в світі прийшов із маминого слова, Пробився, наче із яйця, пташа. Та наді мною шкаралуща нова – І в […]...
- СЛОВО СЛОВО Вночі, серед ночі хтось тихо До мого Слова підійшов І став дивитися і дихать, І я відчув: так диха […]...
- “Мов та лілія ніжна і біла…” Мов та ліля ніжна і біла, Що росте на дзеркальній воді, Так і ти в моїм серці зацвіла, Пелюстки розгорнула […]...
- СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ Переклад Максима Рильського Чи не гоже було б нам, браття, Розпочати давніми словами Скорбну повість про Ігорів похід, Ігоря Святославовича? […]...
- “Слово, чому ти не твердая криця…” Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так гостро іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що […]...
- “Іде кіт через лід…” Іде кіт через лід Чорнолапо на обід. Коли чує він: зима Його біла підзива. – Ти чого йдеш через лід […]...
- ЦВИНТАР НАД ВІТОЮ Десь тут шлях свій починала Віта, Туманами сивими повита. Від ріки, яку шукати годі, Залишилась назва у народі. Віта, Віта! […]...
- “На горі під лісом – біла хатка…” На горі під лісом – біла хатка. Біла дівчина виходить, біла цятка. Над горою вдень шовкове небо. (Як воно, шовкова […]...
- ДО НЕВІРНОЇ Було б шануваться, З другими не знаться, Жили б, жили бі ми з тобою, Як би серце із душою. А […]...
- СЛОВО ПРО ПОЛК ПІХОТИ Ми молодість тверду і кучеряву складаємо, мов прапор, на лафетах. У куряві цілує очі слава, горять на небі кулі і […]...
- ПІЗНЯ ГОДИНА Об вікно кажан крильми вдаряє, все принишкло, стихло, охололо. Безвість манить нездійсненним раєм, наче ртуть, спливає в жили холод. Ходиш, […]...
- ЗАСУЖДЕНИМ Як ми можемо жити, сміятись і дихать? Як могли ми чекати – не битись, а спать В ніч, коли у […]...
- ТИМЧАСОВЕ КОХАННЯ За Вадима вийшла Алла Бо любила, бо кохала. Розписались, поженились, Бо кохались, бо любились. Пожили удвох півроку І розбіглися нівроку. […]...
- “У морі синьому, не знаючи причалів…” У морі синьому, не знаючи причалів, На всіх вітрилах у незвідані моря Пливе за межами скорботи і печалі, Як біла […]...
- СЛОВО ПРО ПОЛК ІЛЮЗІЙ Княжа юнь готувала полки до походу, до змагу, щоб добути зі щастя ріки еліксиру наснаги. Піднялися бажань прапори: це ж […]...
- З-ПІД ЮГА “Як же ж віє! наче пріє З-під юга!.. Вадь, що з хмари громов вдарить Потуга?.. Та коли вже, о южане, […]...
- СЛОВО ПРАВДИ Присвячене Ганні Барвінок Я не проречистий на красне слово, У мене річ не святкова, щоденна: Щодня на мене гримала суворо […]...
- “Дві зорі цвіло у небі…” Дві зорі цвіло у небі. Дві зорі – на дві дороги. Що одна зоря – для неї. Що друга зоря […]...
- НАЗАВЖДИ Мужчини в сірих пальтах тонуть в синяві провулка, і тінь замазує панни, мов образи затерті. У склянці золотавий чай. Так […]...
- БІЛА ЛІЛІЯ Біла лілія, туго-волога І холодна дитина ріки З царства висмикнута водяного – Сяє краплями зірка з руки. Як наставлені ракові […]...