МОНА ЛІЗА

Related posts:

1. “Чому посміхається Мона Ліза…” – Чому посміхається Мона Ліза, До рами прип’ята всі п’ять віків? – Їй не потрібні ні паспорт, ні віза, Щоб […]...
2. ЄЛИЗАВЕТА ТЮРІНГСЬКА я несу хліб у згортках шат для голодних грізний володар до вигоди звиклий не простить розтрати з підозрою велить мене […]...
3. “Плач голодних койотів…” Плач голодних койотів, Регіт ситих ворон. Чахне в сумі безплотім Утла тундра без крон. На пустелі недобрій Чагарів каяття. Крає […]...
4. Треба зібрати стільний посуд треба зібрати стільний посуд підлити вазони відписати листа роздати все найдорожче треба бути готовою як увійде мій гість на морському […]...
5. ДЗЕРКАЛО Дзеркало питається стрункої дівчини в мальованім одязі : “Яка ти?” По літах, лагідно, бере в руку зморшку і сивий волос, […]...
6. “Мій день народження – це ти…” Мій день народження – це ти. Повите муками у тебе є минуле. В огні буденної людської суєти У мене є […]...
7. “Увійде і тихо стане…” Увійде і тихо стане: – Ось де я! – Злотокоса, тонкостанна, Наче лілія. Поведе плечем, бровою, Схилить голову І покличе […]...
8. “Майбутні злочинці іще в личинці…” Майбутні злочинці іще в личинці. Колишньому глоду вже не до плоду. А десь в Березівці чи в Чучинці чучикає баба […]...
9. ПРО СЕБЕ Я розчаровуюсь все більше Перед найглибшим чаруванням. Моя уява – це не вірші, Це не пасивне споглядання. Майбутнє – центр […]...
10. ЗВІРІ І ЛЮДИ Жива спільнота – бестії та люди – Триває, множиться мільйони літ. Як з космосу появляться приблуди, Між ними буде Кріт […]...
11. НА ДОВГИХ КОСАХ На довгих косах срібні зорі І срібний місяць на чолі.. Мені ти снишся винозора, З ласкавим усміхом своїм. Колись ти […]...
12. БЕРЕЗЕНЬ дощ ламає довгі прозорі пальці небо кольору льоду в твоїх довгих долонях синє насіння вітру твої сни вбрід переходять ще […]...
13. Де задивилися ви, Грації України Ю. К. де задивилися ви, Грації України, в минуле, в майбутнє? чи шукаєте в річці обличчя сонця, чи дожидаєте човен […]...
14. 05. СТАРЕ ВИНО В холоднім сутінку сухого льоху по стінах тиша кане зерном граду. І п’яний, м’ятний запах винограду, й ряди пляшок, що […]...
15. 16. ЩО СТАЛОСЯ В МЕХІКО? Висівши, я побачив себе на вершку свідомости, мов на горбі, по однім моїм боці стояла струнка блакитна постать неба, по […]...
16. СИВІЛА Ще залишилися профілі гір З усієї твоєї краси Смертної. Писані кахлі в музеях, Рештки пишної ноші, Де-не-де обриси твоїх церков […]...
17. МІКЕЛАНДЖЕЛО Великий скульптор з хистом флорентійця Сказав про творчі принципи свої: – У кожній брилі статуя таїться, – Лиш треба вміти […]...
18. Ще о шостій ранку пітьма Ще о шостій ранку пітьма. Непочатий сніг, наче луг. І небес на небі нема, тільки вітряні гнізда хуг. Тільки вкутані […]...
19. “Заплуталась павутинно…” Заплуталась павутинно стежка в кронах яблунь. Ліниво-терпляче провадить крок промінь по довгих мандрах. Яблуні очі свої червоні долу спустили трудно. […]...
20. “Ні, не хочеться з кривди вмирати…” Ні, не хочеться з кривди вмирати, ще ж бо осінь, мов чиста вода. Як лишити Вкраїну і знати, що вона […]...
21. “Сьогодні свято. Колотнеча джазу…” Сьогодні свято. Колотнеча джазу, Бокали, тости, вогняне вино. Примхливий відсвіт світлого екстазу На довгих чергах в оперу й кіно. Настане […]...
22. “І лихо справді обминуло…” І лихо справді обминуло, Хоч замірялося не раз… І літ чимало промайнуло Составом довгим поміж нас. І хтось кінця не […]...
23. НА СПОГАД НАСТУПЛЮ, НЕМОВ НА МІНУ НА СПОГАД НАСТУПЛЮ, НЕМОВ НА МІНУ, хитнусь, і йду безбач, й себе веду… Кішки втікають на розлунний дуб. Шлях креше […]...
24. “Друже мій, як Вам бажається…” Друже мій, як Вам бажається Мене не тільки листовно, Прохайте дозволу Папи, Щоб висвятив мене швидко Кардиналихою. Зрештою, Вам скажу […]...
25. “Криши, ламай, трощи стереотипи…” Криши, ламай, трощи стереотипи! Вони кричать, пручаються – ламай! Хоч давня звичка з профілем – Ксантиппи благає, плаче, просить: “Не […]...
26. CЕМАФОРИ На всю Вкраїну червона троянда… Нащадкам не побачить краси руїн. А в лісі банди. Залізні шляхи обійняли всю землю, мов […]...
27. КАРМАЛЮК XIV Спочинь же, серце, втомлене немало, Сильніш забийся, зроджене стократ: З дітьми Кармалюковими ридало, З Устимом билось на єдиний лад, З […]...
28. “Як по літах життя візьмеш до рук сю книгу…” Як по літах життя візьмеш до рук сю книгу І станеш листувать стрічки тих скорбних дум, То, може, на душі […]...
29. ШВАЧКА Нахилилась голівонька, Пасмо звисло на щоці… І мелька невпинно голка У худесенькій руці. Шитво панське на коліні, Каганець і світ […]...
30. “Солодкий світ! Простір блакитно-білий…” Солодкий світ! Простір блакитно-білий І сонце – золотий небесний квіт. Благословляє дух ширококрилий Солодкий світ. Узори надвесняних тонких віт, Твій […]...
31. “І невже ж це правда, що напередодні…” І невже ж це правда, що напередодні Вічної руїни, певного кінця Освітило сонце на краю безодні Променем надії змучені серця? […]...
32. “Довгі дні ростуть поміж нами…” Довгі дні ростуть поміж нами і ломляться в ретині очей. Присядьмо, бо дороги в майбутнє немає, і я тут тимчасовий […]...
33. Завтра завтра відмовилося вислухати нас сьогодні розклало шахівницю днів і ночей і дає нам мата задихано йдемо в учора так хотілося […]...
34. Полотно життя Я не приємлю лестощів єлею, Дарма ти, друже, розум хвалиш мій. Живи на світі мудрістю своєю, Своїм лахміттям сам себе […]...
35. ЛЮБОВ Обраную мою люблю так якось безрозсудно. То слова гострієм Її немов гадюку розсікаю, То знов беру, як запах полуниць. Тому […]...
36. ДОРОГА врізується в землю а тобі здається що у простір переходить з місця в місце а тобі здається що в майбутнє […]...
37. Хрещення України Що це в Києві за гомін, Звідки крики, галас, сміх І куди оце кияни Тягнуть ідолів своїх? Ось Стрибога порубали, […]...
38. “Стоїть вода на тротуарі…” Стоїть вода на тротуарі. Земля умита цвіту жде. А мій синок дворічний в парі З дівчам-ровесницею йде. В майбутнє їхнє […]...
39. “Готичні смереки над банями буків…” Готичні смереки над банями буків, гаркаві громи над країною крон. Ночей чорнокнижжя читаю по буках, і сплю, прочитавши собі Оріон. […]...
40. ПЕРСПЕКТИВА Як прорватись в депутати? Не один про це гадає. Є задумка і в Кіндрата З нею він встає й лягає. […]...