Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ДАВНІ БАЯНИ

Тут вітер заносить перехрестям доріг,
Шкіряними шатрами, засохлою кров’ю,
Придушеним зойком, сльозами рос,
А сопілка розносить вечорами баляди.

Тут на Овиді, може, Овідій
Рив на таблиці штилетом:
Dum subit illius tristisimae noctis imago…
А в долині ржавіли щити римських легіонерів,
Мішалися з глиною срібні монети
Й арабський кинжал у піхві з коралю й туркусу.

Скільки коней кочовничих топтало хребет
Сокільського,
Скільки племен пливло проти струменя річки!
Залишилися свідками імена
Візерканюків і Гуреїв,
Та лиця схожі на ангелів з вилицями шаманів
На різьблених свічниках.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

ДАВНІ БАЯНИ - ВІРА ВОВК