Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“У Старостинцях з лободою…”

У Старостинцях з лободою,
Де гуси в сірім кімоно,
Де молодою ще любов’ю
Щебече літо у вікно,

Де з гарбузами таракуца
Пригріла боки на горбку,
Де мак об вітер лобом буца
І діжка мокне у ставку,

Де стежка оббігає хату
Попід криницю в споришах,
Де у відрі нетямкувато
На себе дивиться лоша,

Де хмар – одна за одну вища –
Іде обвіяна теплінь,
Де липа й дуб, де клен і вишня
Не розберуть, чия де тінь, –

Там дід із прадідом на пару,
Напившись з медом кисляку,
Сидять удвох і під гітару
Співають тихо в холодку…

П І С Н Я Д І Д А
Ти прилинь, прилинь, моя прилиненько,
Розкажи про себе, і як звати.
Сядемо з тобою на часиноньку –
Нам віка з тобою вікувати.

Бачиш, рибонько, з гаю вечір йде,
В зорях золотих виходить небо,
А над ними хмаронька дощиком пряде
На моє гаряче, на лице моє до тебе…

П І С Н Я П Р А Д І Д А
Ой маю я, маю
Оту дівку, що скраю,
Що скраєчку сиділа,
Як шовковиця спіла.

Буду знати я зиму
Ще й судьбу зловорожу,
Та я твій до загину,
Моя руженько-рожо!

Покладу свої руки
На твої білі плечі –
Нам немає розлуки,
Нам нема уже втечі…

Д І Д І П Р А Д І Д (разом)
Не журбою, не смутком-засмутком,
Не гіркими очима-слізьми…
Сизий голуб і сиза голубка,
Так з тобою укупочці ми…

Не спитаю цей світ, не спитаю,
Де кінець і початок його?..
Бо кохання – нема йому краю,
Гей-йо-гей, гой-йо-гой, ой-йо-йой…

***
У Старосинцях з лободою,
Де гуси в сірім кімоно,
Де молодою ще любов’ю
Говорить літо у вікно,

Де дітлашня чека гостинця, –
З базару мама он, дивись!..
У тих веселих Старостинцях,
Де вперше плакав я колись…

1985

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)


“У Старостинцях з лободою…” - ВІНГРАНОВСЬКИЙ МИКОЛА