Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






СЕРЦЕ, ПРОБИТЕ СТРІЛОЮ

Смішить моїх друзів наколка моя…
Людиною ставши старою,
Я всім простягаю коротке ім’я
І серце, пробите стрілою.
Ой що я накоїв – малий самодур?
Вгадав свою долю душею малою,
Що справді поцілить небесний Амур
У серце, пробите стрілою.
А кажуть, що серце –
се той же кулак,
Чому ж коли б’ється,
то плаче порою?
Відбив я у ранах стонадцять атак
На серце, пробите стрілою.
Ах люди ви, люди!.. Які ж ви слабі!
Зачаті любов’ю чи силою злою?..
Мій ніжний Амуре! Спасибі тобі
За серце, пробите стрілою.
Летить і минає життя мого мить,
Я тихо всміхнуся і вийду зі строю…
Ой що се у грудях щемить і болить?
То серце, пробите стрілою!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,67 out of 5)

СЕРЦЕ, ПРОБИТЕ СТРІЛОЮ - СОМ МИКОЛА