КОНОТОП
Прости мені, світе, натуру холопську, бо справді я зверхньо, як вчений холоп, одразу про відьму згадав конотопську, коли в Конотоп […]
Прости мені, світе, натуру холопську, бо справді я зверхньо, як вчений холоп, одразу про відьму згадав конотопську, коли в Конотоп […]
Тепер би словом простір підкорити – Видав*, часи минулися лихі. Але звикаю тихо говорити, Аби почули тільки не глухі. І […]
На вітрові ярім, На вітрові дикім Малесенький явір під небом великим. Малесенький явір, Зростаючи в небо Приміряти марив Все небо […]
Друзі, друзі, скаржитись не гоже, Та чому, чому любов мою Ви зустріли хмуро і вороже, Як байстря, що вкралося в […]
Мої дні повмирали. А тепер помирають і ранки. Замість кулі земної обробляю ділянку тепер. Я імперію стер. Власну гордість. Помаду […]
…… Пам’яті земляка-поета Ану, скажи, ану, посмій! А я скажу, а я посмію. Шістнадцятиголовий змій тоді був схожий на Росію. […]
Мені сьогодні так самотньо, і все безглузде, що роблю. Ти полюби мене сьогодні, коли тебе ще не люблю. Бо завтра […]
У зимове надвечір’я там, де привиди й повір’я Ще недавно присідали до селянського стола, у зимове надвечір’я там іде моє […]
Ходять люди сірі-сірі – то без віри, то без віри, для думок шукають міри – то без віри, то без […]
А я, живий, прийшов до вас, живі, Сказати, чим людська доба значима, Для чого ми, на ноги ставши дві, Звели […]
Бачить око, чує вухо: на Вкраїні сліпо й глухо, кардіограф рівно пише, і Чорнобиль рівно дише, і моря, давно прогнилі, […]
Молода і бентежна Україно моя, Якщо ти незалежна, незалежний і я. Хоче “Слава!” гукнути мій розтерзаний рот, але знов ліліпути […]
Не ходіте вовік по моїх ви стопах. В нас немає законів. Лиш вервечка оказій. Я світами пропах. Але я не […]
Мати нашу Вкраїну – нічого не мати. Мати нашу Вкраїну – це хліб без води… Знов стоїть наді мною заплпкана […]
Хильнімо й ми, брати-поети! Ачей віддати гроші вдасться, лишень черкнімо у газети, що захмеліли ми від щастя. Бо в нас […]