Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






Подражаніє Едуарду Сові

Посаджу коло хатини
На вспомин дружині
І яблуньку, і грушеньку,
На вспомин єдиній!

Бог дасть, виростуть. Дружина
Під древами тими
Сяде собі в холодочку
З дітками малими. А я буду груші рвати,
Діткам подавати…
З дружиною єдиною
Тихо розмовляти:
“Тойді, серце, як бралися,
Сі древа садив я…
Щасливий я!” – “І я, друже,
З тобою щаслива!”

19 ноября [1859],
С.-Петербург

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,67 out of 5)

Подражаніє Едуарду Сові - ШЕВЧЕНКО ТАРАС