Автор: САМІЙЛЕНКО ВОЛОДИМИР

Люде добрі! Пожалійте Бідолашного піїту, Що від горя, від наруги За слізьми не бачить світу. Розкажу вам все. Учора Я […]

Хоч пролежав я цілий свій вік на печі, Але завше я був патріотом, – За Вкраїну мою, чи то вдень, […]

II Поки душею я не втонув іще В нірвану й тіло ще не розпалося, Я можу ще тебе, Вкраїно, Серцем […]

(На смерть Трохима Зіньківського) О, бідний, бідний краю мій! Як мало маєш ти надій; Але й вони одна по одній […]

Не вмре поезія, не згине творчість духа, Поки жива земля, поки на ній живуть, Поки природи глас людина серцем слуха, […]

Десь далеко єсть країна Пишна, вільна, щастям горда, Кожний там живе щасливо – Держиморда, держиморда. В тій країні люблять волю, […]

Чи день минув, Чи день настав, І сонце світить ясно, Й вітрець дмухнув, Чи місяць сяв, Чи зорі в небі […]

Якби знати, що треба жить, І сподіватись, і бажати, То жив би так, щоб кожну мить Для цілі одної віддати, […]

“Обридло нам у рабській ролі!” “Ви певні в тім? – сказав прем’єр. – То нате вам шматочок волі. Чи всі […]

I О, плачте, ви, хто сльози ма в очах, О, плачте над руїнами святині! Нехай побачу я ще в тих […]

В недобрий час Зібрали в нас Оту державну думу: За тридцять днів Од тих послів Ми досить маєм глуму. Тут […]

Чи є в світі молодиця, Як та Дума чорнолиця? Бережіться, добрі люде, – Всім тепера лихо буде. Дума серце, Дума […]

Зінаїді Р-ській 4 Дівчино! дізнатись була ти цікава, Чи дуже люблю я природу. Дівчино! природа – то тільки оправа На […]

Ми бажаєм волю дати Всім народам і народцям. (Краще б дулю, а не волю Дати нашим інородцям). Отже, в нас […]

Давно колись, малим хлоп’ям, Бувало, дивлячись на зорі, Я часто-часто прагнув сам Між їх поринути в просторі. Я думав: там […]