В ОКЕАНЕ

Related posts:

1. “Давно – отвергнутый тобою…” Давно – отвергнутый тобою, Я шел по этим берегам И, полон думой роковою, Мгновенно кинулся к волнам. Они приветливо яснели. […]...
2. АДЕЛАИДЕ Ланит и персей жар и нега, Живые груди, блеск очей, И волны ветреных кудрей… О друг! ты Альфа и Омега […]...
3. “Береза в моем стародавнем саду…” Береза в моем стародавнем саду Зеленые ветви склоняла к пруду. Свежо с переливчатой зыби пруда На старые корни плескала вода. […]...
4. “Плюскочуться білі качки…” Плюскочуться білі качки В басейні, під тінню каштана. На крилах блищать крапельки, А в кожній – життя океана. Хіба я […]...
5. А ВЫ МОГЛИ БЫ? Я сразу смазал карту будня, плеснувши краску из стакана; я показал на блюде студня косые скулы океана. На чешуе жестяной […]...
6. ДІМ НА ГОРІ В тім домі на горі З сімнадцятьми кімнатами, В тім домі серед жоржин і далій, Вікна вдихали вісті сузір, А […]...
7. Я умру в крещенские морозы Я умру в крещенские морозы. Я умру, когда трещат березы. А весною ужас будет полный: На погост речные хлынут волны! […]...
8. ГІГАНТОМАХІЯ Коротке слово, дике і туге, Звіринні крижі, троєкутні груди… Не тільки гір громовий апогей, Морські припливи і підземні гуди. Вона […]...
9. ЭТО БЫЛО У МОРЯ (элегия) Было это у моря… Пело лето в мажоре – Праздно было и звездно – было радостно всем! На веранде […]...
10. ОБЛАКА В который раз на облака смотрю, Но никогда они не повторялись. Плывут, качаясь по ветру. Потерь не зная и не […]...
11. МОРЕ Я сьогодні був коло моря Купався й почуваю що прохолонув. От не хватало ще горя – А чому ж здорові […]...
12. ПАВЛИН Какое гордое творенье, Хвост пышно расширяя свой, Черно-зелены в искрах перья Со рассыпною бахромой Позадь чешуйной груди кажет, Как некий […]...
13. К ЛЮДЯМ О, люди, я к вам обращаюсь, ко всем, Узнайте, что был я несчастен и нем, Но раз полюбил я возвышенность […]...
14. НА СВІТАННЮ Із води із океана там вона далеко вийшла. І такеє в неї видно – одірватися не можу. Підняла вона коліно […]...
15. ЧИТАЮЧИ ПОЕТА “Є світлі розуми, є душі осяйні, Мов ранок молодий, мов заграва багряна. Луна їх голосів – проречиста осанна Серед буденних […]...
16. “Просто. Не йти праворуч…” Просто. Не йти праворуч Ані ліворуч – ні. Хай лише вітер поруч, Вічний сурмач борні. Вітер, що хмарі – в […]...
17. Я Він дивився на мене тупо Очицями, повними блекоти: – Дарма ти себе уявляєш пупом, На світі безліч таких, як ти. […]...
18. ОСІНЬ У НЕМИРОВІ Блукає осінь у садах, Де ми ходили. Блукає пам’ять по слідах, Що ми лишили. І листя падає в сліди, І […]...
19. МОРЕ Безмолвное море, лазурное море, Стою очарован над бездной твоей. Ты живо; ты дышишь; смятенной любовью, Тревожною думой наполнено ты. Безмолвное […]...
20. “Степи правічні, сиві небосхили…” Степи правічні, сиві небосхили, Які тут воріженьки не ходили! Списи ламались, і свистіли стріли, І ворони злітались на могили. А […]...
21. ВОЛНЫ И ЛЮДИ Волны катятся одна за другою С плеском и шумом глухим; Люди проходят ничтожной толпою Также один за другим. Волнам их […]...
22. “Треба прокидати стежки…” Треба прокидати стежки, Л то подумають Не хочу, Щоб до мене гості ходили. Узяв лопату, А синички – на поріг, […]...
23. СОСНЫ В траве, меж диких бальзаминов, Ромашек и лесных купав, Лежим мы, руки запрокинув И к небу головы задрав. Трава на […]...
24. День молочно-сизый расцвел и замер День молочно-сизый расцвел и замер; Побелело море, целуя отмель. Всхлипывают волны; роняют брызги Крылья тумана. Обнимает сердце покорность. Тихо… Мысли […]...
25. ЧУДНИЙ ШКОЛЯР Двох онуків дід старий Посадив на руки Та й розказує казки. Слухають онуки. Раптом меншенький спитав: – А скажіть, дідусю, […]...
26. СИНІВНЕ 1 Звідкіля ця синя печаль? – Ця краса на лісах, в полях, Що просочується крізь даль, Що струмує звідуся? Мов […]...
27. УЛИЦА Убегает улица Вверх. И поймать ее – просто Смех. Полечу я за ней Вдаль. Оглянусь вдруг назад – Жаль. Жаль […]...
28. ШКІЦ ВЕСНИ Гомін, гомін.. Аж у березні – начало. Забалакало травою попід схилами. Закурликало з-під сонця, заячало. Протоптало ті стежини, де ходили […]...
29. “Под венком лесной ромашки…” Под венком лесной ромашки Я строгал, чинил челны, Уронил кольцо милашки В струи пенистой волны Лиходейная разлука, Как коварная свекровь. […]...
30. “Я не люблю иронии твоей…” Я не люблю иронии твоей. Оставь ее отжившим и не жившим, А нам с тобой, так горячо любившим, Еще остаток […]...
31. Иван Дмитриевич Грачев “Осень” Наступила осень, Ветер с далека, Словно волны в море, Гоним облака. Солнце не сияет С высоты небес, Радужным убором […]...
32. Что в имени тебе моем? Что в имени тебе моем? Оно умрет, как шум печальный Волны, плеснувшей в берег дальный, Как звук ночной в лесу […]...
33. ПАРУС Белеет парус одинокой В тумане моря голубом!.. Что ищет он в стране далекой? Что кинул он в краю родном?.. Играют […]...
34. СЛОВЦЕ ДО СТАРОРУСЬКИХ НАРОДОВИКІВ на появ “Позиченої кобзи” Тим часом як, патріотизму повні, Ви дбаєте про слово рідне нам, Слова чужі, художливо кунштовні, Я на користь готую землякам. […]...
35. ПЕСНЯ О БУРЕВЕСТНИКЕ Над седой равниной моря ветер тучи собирает. Между тучами и морем гордо реет Буревестник, черной молнии подобный. То крылом волны […]...
36. “Зайнялось неземними огнями…” Зайнялось неземними огнями, Поплило, затремтіло, заграло… Туга, туга! Без думки, без тями, Що повітря, здається, – замало! І нащо, розглядаючи […]...
37. ВЕТЕР Я жить не могу настоящим, Я люблю беспокойные сны, Под солнечным блеском палящим И под влажным мерцаньем луны. Я жить […]...
38. МАНДРИ В путь нічого збирати не буду: Є тютюн і книжки, сухарі. Десь піду я спокійно між люди, Поклонюся вечірній зорі. […]...
39. ПШЕНИЦЯ Я бачив, як пшеницю мили: То щонайкращеє зерно У воду тільки плись, якраз пішло на дно, Полова ж, навісна, пливе […]...
40. “На срібнім денці тишини…” На срібнім денці тишини лежали круглі зерна сміху, і навалились на тини химери реготливих віхол. Вже відсміялись, знемоглися… Дивились порожньо […]...