Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Помирають батьки, як солдати…”

Помирають батьки, як солдати,
і тамують прощальні слова.
Нам щасливих батьків небагато
пощадила війна світова.

Мирне поле планети недовго
за полеглих орали вони.
По-солдатськи в останню дорогу.
проводжають їх сиві сини.

І пропалює погляди наші
чорний креп, наче тінь прапорця.
Під оглушливі траурні марші
крижаніють синівські серця.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

“Помирають батьки, як солдати…” - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО