“Під серце – словами, словами…”

Related posts:

1. КАЖУТЬ, ЩО ГРІХ Кажуть, що гріх з нудьги словами гратись, Бо на початку було СЛОВО, не нудьга! А може, може було навпаки! Можливо […]...
2. “Не грайтесь словами… У слові – ядро…” Не грайтесь словами… У слові – ядро, Енергія ядерна в Божому слові, Воно проросло – розрослося в огром, У вибух […]...
3. “Мовчи! Я знаю. За всіма словами…” Мовчи! Я знаю. За всіма словами – Холодний смерк, спустошені сади… Це наша пристрасть стала поміж нами, Нас розлучаючи назавсігди! […]...
4. СИМФОНІЯ Не бийте в долоні, не зривайте мене з Кассіопеї до низин. Якби знали, що ви чули, стали б німі, як […]...
5. ЧУДО Та звідки ж воно, оце слово, ніколи, здається, не чуте? Ну просто не слово, а чудо – та звідки ж […]...
6. СІРОМАШНОМУ Не рийся в попелі, сіромо, не лий потоки бруду. Затям: повернення старому немає і не буде! Торочиш ти мені невпинно, […]...
7. ІМ’ЯМ ЛЮДИНИ І НАРОДУ Я єсть народ… П. Тичина Я єсть народ. Моєї правди сила Влилась в Закону нашого слова. Я єсть Людина, в […]...
8. ТЕЛЕГРАМА ВІД МАМИ На іменини, пам’ятного дня, коли вляглась нарешті метушня, – прилинула до мене телеграма, а в ній одне-одненьке слово: мама. Сиділа […]...
9. РЯДОК ЗАПОВІТУ Болить мене слово, пече під грудьми. Я словом ніколи не грався. У полум’ї думи зринає з пітьми суворе обличчя Тараса. […]...
10. ФІОЛЕТОВЕ ЧОРНИЛО Я фіолетовим чорнилом найперше слово написав. А слово те таке просте, найперше слово між словами: мама. Я перше слово написав […]...
11. “Від пісні серце не стомилось…” Від пісні серце не стомилось, Все людям віддає сповна Не як офіру або милість – Як стиглість повного зерна. Потрібні […]...
12. ШУКАЧАМ ЩАСТЯ Ви, що шукаєте щастя І ви, що вбачаєте у ньому привид. Справа в тому, що вам важко розібраться І тому […]...
13. “Біля груби так святково…” Біля груби так святково вип’єш чай і будеш знов переважувати слово, що вимірює любов. Треба руки нам зігріти, не сполохавши […]...
14. Скорбні пісні. “Не винен я тому, що сумно співаю…” Не винен я тому, що сумно співаю, Брати мої! Що слово до слова нескладно складаю – Простіть мені! Не радість […]...
15. БРАТИ Послухайте і брів не хмурте: Ці покручі, ці холуї, Ці яничари, ці манкурти – Не зайди, а брати мої. Брати […]...
16. “Шипшина важко віддає плоди…” Шипшина важко віддає плоди. Вона людей хапає за рукава. Вона кричить: – Людино, підожди! О, підожди, людино, будь ласкава. Не […]...
17. БАЖАНЯ Як ткаля тче килим, натхненна, святкова, Так вірші складаю я – слово до слова, Щоб кожен мій вірш Був красивий […]...
18. “Як тільки наповниться серце журбою…” Як тільки наповниться серце журбою І ляжуть на душу погрозливі тіні – Я знов уявлю, що стою під вербою В […]...
19. Я СЛОВО ШУКАЮ Вітчизно, я слово зелене шукаю в рясному барвінку. Ніхто цього слова за мене сказати не зможе довіку. Це слово з […]...
20. ДЕНЬ Люди, людоньки, дивіться! Кружеляє голова – сонцем сповнена по вінця денна сфера колова. Гляньте звисока під ноги, тут володарі лиш […]...
21. ПАПОРОТЬ Птиці зелені у пізню пору спати злетілись на свійжий поруб. Тихо спустились на жовту глицю птиці зелені, зелені птиці. Крилами […]...
22. СЕРЦЕ ПІЛОТА Йому ночами сниться синє небо, на тлі якого чорною змією звивається кардіограма серця… Він дістає щоранку кашкета без крилатої емблеми, […]...
23. “Не хижі заклики пожеж…” Не хижі заклики пожеж, Не безнадійний рев гармати, – В поля майбутнього зайшла ти, Минулу радість в них знайдеш. Де […]...
24. НАД ЛІТОПИСОМ В минулому нічого не змінити, Воно минуло, і на цьому край. Але шануй, вивчай і пам’ятай Його суворі й мудрі […]...
25. ДІЄ СЛОВО! Бистрі очі, вмілі руки, рухи точні, як слова. Вияв радості і муки – слова, мови плоть жива. Де леміш і […]...
26. ДО ПАПУГ Ви, що слова у юрбу метаєте, Ніби старі п’ятаки, Чому ви лише повторяєте? Де ваші власні думки? Де ви їх […]...
27. СЛОВО ЦЕ – СТАРОВИННА БУДОВА Загадка Слово це – старовинна будова з гостряками мурованих веж. Щойно зміниш ти наголос слова цим одразу будову замкнеш. Що […]...
28. РІДНА МОВА Рідна мова, зелена діброво! Чую пісню твою молоду. Золотими зірницями слова ти цвітеш у братерськім саду. Все бувало: несито і […]...
29. ЛИЦЕ БЕЗ ГРИМУ Ось воно – лице без гриму… Розтають слова-льодини. І струмує щось незриме від людини до людини. Нерозгадане проміння пробивається крізь […]...
30. “Короткі батькові листи…” Короткі батькові листи Без підпису і дати. Душа не вміє доброти У слові приховати. “Приїдь додому на святки…” Сердечна, щира […]...
31. “Віє казкою чудною…” Віє казкою чудною З зачарованих гаїв… Ти ходила враз зі мною, Ти співала, я радів. Ти співала так чудово, Чарувала […]...
32. ОДА Я мов мембрана: в шелесті, в шумах, в згучанні… Я чую, як згуки проходять крізь мене, від мене, і далі… […]...
33. Ніч як вікно на схід мокра і довга ніч як вікно на схід мокра і довга плакати треба вміти сказав професор я не збираюся з вами складати договір […]...
34. “лисичі лігва тонші від принцес…” лисичі лігва тонші від принцес: не витечуть з-під букових обіймів. прошиті обережним корінцем, вони такі самі а тільки – вільні; […]...
35. ПІДПРИЄМСТВО І ЗАТОКА Загадка Двоскладове наше слово – підприємство промислове, а знак м’якшення додай – буде вже частина річки чи затока невеличка. Що […]...
36. НІЧ НА 21 ЛИСТОПАДА Дев’ятнадцятий рік І століттю, й людині. Ізійшов молодик На чоло Україні. Замотався у дріт Наїжачений Київ. Ніби спить. Тільки кріт […]...
37. МОРАВІЯ Колись тут ходили брати із Солуні, І слово рум’яне, як те немовля, У крижмо зелене, в розгорнуте вруно Приймала уперше […]...
38. “Як ліс, як щогли сміливих флотилій…” Як ліс, як щогли сміливих флотилій, Знялися руки в темряві глухій. Чи ж сила є, щоб цій безмежній силі Сказати: […]...
39. ОСНОВА У кого – барви, що ростуть з палітри, на небо схожі і на краплю крові. А в мене – рідне […]...
40. ПРИРОДА Все так цвіло, як має бути в квітні; Ми думали, що врожаї зберем, Та сніг упав на крони малолітні, Зламався […]...