“Отави вато…”
Павловi Поповичу Отави вато, Варто трав… О – травень! Не варто Морозити зором… Он воду чудовно Низує Узин. Низ у […]
Павловi Поповичу Отави вато, Варто трав… О – травень! Не варто Морозити зором… Он воду чудовно Низує Узин. Низ у […]
Ви довго боком, оком Бог водив. Око В Око. Високо Гюго косив… І Сиваша висі Он Бог обно- вив, Бо […]
Шипиш… Ти – войовит. Віки тер єретиків. Ти – щит. Живи ж. Я – цар під роями рим’я, орд… і […]
Ви – дивак, кави див, Ви з ума, ах, схаамузив – А в руки курві. А та М’яла в руках, […]
Терор? Ет! Те – у дует, Те – … Ет! Теза газет: Естет се – Не Гоген, Не Моне феномен; […]
Мови данина… Дивом Нотую у тон: О – соло гожо-голосо. Е – Лель, леле. А – Вада, гадав… У – […]
Ти покуту куту копит, У тяму хирих ум’яту, – Вiчем мечiв, Вiчем зим… А форт Сiчi – строфами з мечiв. […]
Євгену Гуцалові Євгену Гуцалові В зелених переспівах зоряно-криляно-клично Над вічним праполем і небом правічним Душа засвітилася, повна довіри До сизого […]
“…Зайці котять передніми лапами По городах капусту в поле”. М. Вінграновський А літо сліпо спішило в осінь, Аж спотикаючись об […]
Я – Леда, ти – цитаделя, Закопана напоказ… Ув орбіті брову Я – Воркун у кров… І мажорно сон рожам, […]
I розхитано меви… Живемо на тих-зорi У могуттi лiт тугому. I що гори Пирогощi? Конар – бог обранок, М’ят-сила – […]
А та – хихата, А та – пипата, А та – пупата… І зараза на заразі. Діваха лаха від Умовин […]
Римо, ти – жито. Мир Тримала, вишивала мирт. Ти ж у вiкiв, у жит – Що дощ. Рима – що […]
Приємлю спориш придорожній і білу ромашку приємлю, І сиву грозу, що росте громокроною в землю, Приємлю.
На лютім сонці закипали сосни І в ніч стікали терпкістю смоли. Ми в літо йшли, і звідти – в ранню […]