ПРОЗРІННЯ

Всі вироки, здається, проказав
Рвучким і ярим віршем… А Росія
Ще догнива, як здохлий бронтозавр,
І труп – горою – мертво бовваніє.

О люте стерво! Твій посмертний дух
Ще мстить – смердячий, безнадійний Лазар, –
Але намарне: навіть гній потух,
І тільки низом стелеться зараза.

Даремно радиться синедріон
Крикливиць та шаманів євразійських –
Бо ні хороби віку, ні Сіон
Не воскрешать. Бо сонценосним військом

Епоха йде молитви і огня,
Земля напнулась готикою росту
Й, де нині – бруд, де – парші і короста,
Дзвенітиме прозора радість дня.

Крізь гноїща, крізь цвинтарі руїн
Буятиме нестримний рух природи,
І, замість цих калічних україн,
Рослинами зростатимуть народи.

Ще прогримить останній судний грім
Над просторами неладу і зради
І виросте залізним дубом Рим
З міцного лона Скитської Еллади.

1927

(4 votes, average: 2,50 out of 5)

ПРОЗРІННЯ Вже триста з гаком штатні муедзини (Не з мусульманських, а з тутешніх крес) Так гучно скімлять у кущах калини Над […]...

ІІІ. SIC TRANSIT На європейському цвинтарі погасили ліхтарі; Заграла на своїй гітарі Скажена кров в німій отарі, Здригнулись вівчарі. На європейському цвинтарі погасли […]...

“2. хай покриє…” хай покриє присмерком бо я щоб вітер захистив уста вечірнім холодом бо я сама росту крізь вечір на бажанні тіла...

“13. заникає…” заникає у моїх глибинах я сама мутніє в водах снів бо я росту крізь вечір він кінчається з жаданням мого […]...

“Цвіло дитинство: не казки – а рани…” Цвіло дитинство: не казки – а рани – Повстанча кров палаюча текла… І юність, що життя різнала рано Теж не […]...

“Чого я прагну?.. Бурі, грому, див?..” Чого я прагну?.. Бурі, грому, див?.. Торнадо?.. Безпощадного цунамі?.. Моя любове, радість розбуди І запали веселку поміж нами. Бо що […]...

О, УКРАЇНО Чи далеких часів над глибинами клекіт, Чи біда та, що й нині дратує, близька: Руйнували тебе і царі, і генсеки, […]...

Чорніє лід біля трамвайних колій Чорніє лід біля трамвайних колій, Синіє в темних улицях весна, Мого юнацтва радість осяйна Встає назустріч нинішній недолі. “Це справді […]...

ЕЛЕГІЯ Чорніє лід біля трамвайних колій, Синіє в темних вулицях весна; Мого юнацтва радість осяйна Встає назустріч нинішній недолі. “Це справді […]...

ОЛЕНЬ Чую, чую – крізь дим і дзелень, крізь гудіння землі невпинне, – мов блакитний рогаль-олень у вітрах понад нами гине. […]...

“Моя душа й по темнім трунку…” Моя душа й по темнім трунку Не хоче слухатись порад, І знову радісно і струнко Біжить під вітер і під […]...

“Люблю мамин почерк. Слова її переловім…” Люблю мамин почерк. Слова її переловім. Їх можна читати, шептати і не відпускати. Не жить мені більше, у світі не […]...

“Промкнулося світло і впало на світле – ясне…” Промкнулося світло і впало на світле – ясне, а зверху осоння яріло зелене; зітхання злетіло, засвічене днем, немовби душа відлетіла […]...

“Я терпів свою душу. Страх. Бруд…” Я терпів свою душу. Страх. Бруд. Прошепочу: “Це як над убогою поглумитись. На божий суд не йди своєю дорогою”....

“Живих руїн скорботний бранець…” Живих руїн скорботний бранець, Я в гори йшов на двін цикад; На скелі жар, немов спартанець, Я бравсь, не кидавшись […]...

ШТУКАР Після виступу штукар заявив, що шапокляк на голові не додає росту ні на шаг, бо людину міряють із середини....

“Тут чую час: він в гіллі шелестить…” Тут чую час: він в гіллі шелестить Надовкруги Острозької твердині, Він загусає в стінах, з перекрить Бринить у голосі робочої […]...

“Що за епоха була…” Що за епоха була! Нині вона – за горами: Воду бери з джерела, В ліс вирушай за грибами. Хочеш – […]...

ЕПІТАФІЯ (З арабської) Тут ліг писака, що в Бейруті Співав хвалу красуні Руті. Чи він розправив крила скуті? Замовк – і згинув на […]...

“Десь високо блакиттю заливається…” Десь високо блакиттю заливається, Десь високо блакиттю захлинається – Кру-кру-кру, кру-кру-кру… Не кажи: “журавлі вибираються”, А скажи: “це веселики з […]...

Я ВАС ЖАЛУЮ Я вас жалую, яблуні, груші, Вас, берези дрижучІ, плачливі, Що на цвинтарі виросли, в глуші, Гробів сторожі мовчаливі. В час […]...

РІДНА МОВА Рідна мова, зелена діброво! Чую пісню твою молоду. Золотими зірницями слова ти цвітеш у братерськім саду. Все бувало: несито і […]...

“Гранітні обеліски, як медузи…” Гранітні обеліски, як медузи, Повзли, повзли і вибилися з сил. На цвинтарі розстріляних ілюзій Уже нема місця для могил. Мільярди […]...

ПРОРОЦТВО 17-ГО РОКУ Гранітні обеліски, як медузи, Повзли, повзли і вибилися з сил – На цвинтарі розстріляних ілюзій Уже немає місця для могил. […]...

ЗОРЯ Що траплялося: радість, лихо. Гніт, здавалося, вже догоряв… Та незримо мене і тихо Супроводжувала зоря. В дні нахмурені, невезучі, Як, […]...

ВЕЧІРНЄ Заходить червона писанка, Боровики ховаються під кресані, Нечутно по чатинню Рись іде на чати. Цимбали потоків побренькують, Повиринали привиди з […]...

ІЗ ВІРША Коли дорогу свою знаєш, тоді бездумно вдивляєшся у знайомі погрози вигадливих ранніх сутінків, ніби на цвинтарі предків укотре перечитуєш зітерті […]...

“Боже мій, які розчарування…” Боже мій, які розчарування! Вчора ще вражаюча краса (Забивала дух від хвилювання_, Нині покидає небеса… Нині бачу змучену, зів’ялу (Хто […]...

ЗАКАРПАТСЬКІЙ УКРАЇНІ То не пісня по долині, – Слізно плаче Верховина, То не гули вод, – Стогне раб-народ. Риє землю джаганами*, Та […]...

ЩАСЛИВИЙ СОН Ти знову чітко снишся мені, тату, живим, здоровим, а в очах – жура… Крізь сон будильник цокає затято – мені […]...

“Знаходжу прапор у горінні…” Знаходжу прапор у горінні – цвіт прапорів у поколіннях. Стрибки дерев багрянцем вивільняю, хрипіння кореня вогнем звиваю. Вдивляючись у чорноту […]...

ДО ЧУЖОЇ ЖІНКИ У СТАНІ НЕСПОВНА ЛЮБОВИ (Шарж на традиційну нуту) 1 Якби то каструлі були прозорі, якби то тумани борщів були негусті, якби то балачки були недовгі, – ти, може […]...

МЕТЕОР Ось блиснув метеор і згас, Як у життю щасливий час. І на всесвітнім цвинтарі Лягли десь відламки зорі. Так розпадалися […]...

Тому, хто запізнився Пробитись до полюса Ціною життя Крізь стужу, мороз, крізь ніч, Крізь Еребус і Террор І, зібравши останні сили, Переконатися, Що […]...

“Дивлюся я у серпень крізь серпанок” Дивлюся я у серпень крізь серпанок, Дивлюся я у серпень з-під руки. А там по росах носить з саду ранок […]...

СМОРОДИНА Моя сестричка – як синичка – тАк вже смородину зриває, мов кожна гілка – таємничо сумного чорта колихає. І я […]...

“Нема – як муки ностальгії…” Нема – як муки ностальгії, Нема – як смерть на чужині,- В тривожних споминах – завії Ще й нині плачуть […]...

“Скажіть, братове, як вам тут, в Москві…” Скажіть, братове, як вам тут, в Москві? – В цім потопті, немовкнучому гулі, – І ви, що нині творите живі, […]...

МЕЧ ЗЕМЛЮ РУБНУВ, У КРОВІ ПОТОНУВ Над нами висів меч, нині спадає, І крушить він нас – аж лихо волає. Над Авеля кров’ю земля голосила, А […]...

ШЕВЧЕНКО Крізь хмару – хмара, крізь зорю – зоря, Крізь долю – доля, через сутність – сутнє. Отак крізь мужню музу […]...

Related posts: