В ІРПЕНІ

Related posts:

1. ЗОНА Душа болить пекельним болем За лісом, річкою і полем. Тут все жило, цвіло, буяло – І враз пустельно диким стало. […]...
2. ІРПІНЬ На балконі Довженка сидять голуби, Про Малишка нагадує кожна стежина. І пливе, наче спомин, туман голубий Над гаями, які обезсмертив […]...
3. ІННА Я ще не чув такої гри! Я глянув іншими очима, коли за пультом рим став молодий Тичина… Далека музика очей […]...
4. “Жовтий лист із клена падає…” Жовтий лист із клена падає На прижухлу мураву І нагадує, нагадує, Що не вічно я живу. Що й моє життя […]...
5. ОСИРОТІЛА БАНДУРА Пам’яті Івана Немировича Ті молодості нашої вертепи, Той фестиваль у Києві, давно, Коли ми йшли по золоте руно Із гір, […]...
6. СПОГАД ПРО СУМГАЇТ Колір неба нагадує колір вогню. Покотилося сонце в піщані бархани. І на зміну ясному і гожому дню Вечір стелить над […]...
7. ПАМ’ЯТІ БАТЬКА Прощай навіки, батьку, і прости, Не часто я писав тобі листи, За суєтою невідкладних справ До тебе в гості рідко […]...
8. “Вір мені, і не мрів…” – Вір мені, і не мрів Вірами-римами римарів. В Ірпені* не прів. У фрак – арфу, У вал – славу, […]...
9. МАЛЬВА В Єгипті, над Червоним морем, Між кактусами, на піску Вона стоїть із цвітом хворим, Здоровий цвіт – у сповитку. Я […]...
10. Мені ти приснилась давно Мені ти приснилась давно, ввійшла ти у думи мої. Я море люблю, бо воно нагадує очі твої. Розкрив я до […]...
11. АРФАМИ, АРФАМИ Арфами, арфами – золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Думами, думами – наче море кораблями, переповнилась […]...
12. “І знову день за книгами пройшов…” І знову день за книгами пройшов, Душа впивалась думами й чуттями, А за вікном розквітлими садами Торжествували травень і любов. […]...
13. ОСТАННЄ ЯБЛУКО Останнє яблуко в осінньому саду Лишилося на щастя чи біду. Висить в гіллі як символ самоти, А ті, із ким […]...
14. ЗЛАМАНЕ ДЕРЕВО Учора ще росло й цвіло, З вітрами гомоніло, А нині вичахло зело І цвіт осипавсь біло. Умерло дерево за мить […]...
15. “Так, вона залізна, наше слово – криця…” …В залізній мові, в залізнім реченні! А. Малишко Так, вона залізна, наше слово – криця, Гучнодзвонна мідь. Над життя і […]...
16. Над річкою Понад берегом брів я неквапно І пригадував роки прожиті. Раптом щастя сяйнуло забуте І погасло ураз тої ж миті. Довго-довго […]...
17. НЕМОВЛЕНЕ ІМ’Я 1 П р а п е р в і н ь У чомусь незнаному, зеленовихрому гуляло невидимо: цвіло безпричинно – […]...
18. ДИТИНСТВО Де ви, дні матусиної ласки, Де ви, білі лебеді із казки? Як вас повернути, наздогнати, У яких світах вас одпитати? […]...
19. НА ЛІСОВОМУ КОРДОНІ Шумлять на вітрі сосни вікові, Ані на мить не замовкають птиці. Вузенька стежка в’ється у траві, Протоптана в долину до […]...
20. ЖАСМИН Терпко пахне жасмин коло хати, Хто його посадив – не згадати. Та щоразу, як він зацвітає, У дитинство душа повертає. […]...
21. “Які щасливі очі у казок…” Які щасливі очі у казок! Я прокидаюсь, серце калатає. Зима стоїть персидська, як бузок, і жоден птах її не хилитає. […]...
22. “Я мало їв, багато думав…” Я мало їв, багато думав, Ти жирував і мало думав. А в результаті – як же так? – Розумний ти, […]...
23. “Ще б кроків п’ять, ще три, ще крок…” Ще б кроків п’ять, ще три, ще крок – Зніми утому з пліч!.. Я на плацдармівський пісок Упав в жовтневу […]...
24. “Гей, вдарте в струни, кобзарі…” Гей, вдарте в струни, кобзарі, Натхніть серця піснями! Вкраїнські прапори вгорі – Мов сонце над степами… Гей, рясно всипте цвітом […]...
25. “Вогнем осіннім спалахнуть…” Вогнем осіннім спалахнуть Ліси, і над лісами Пташині зграї попливуть, Підхоплені вітрами. А потім листя облетить, Пожухне й почорніє, І […]...
26. ЗЕЛЕНА ВІРА Зелений бог рослин і звірів учить мене п’янкої віри, релігії ночей весінніх, коли прапервні у кипінні, у вічній зміні все […]...
27. “Соромимося ласки матерів…” Соромимося ласки матерів, Та і самі живем без сантиметрів. Не раз вогонь чуття в тобі горів, А от відкритись не […]...
28. “Посеред літа в травах голубих…” Посеред літа в травах голубих Зустрів я дерево, що думало про осінь. Стояв під ним хлопчина льонокосий І годував з […]...
29. “Далека, незнайома сторона…” Далека, незнайома сторона, Здається, навіть небо тут інакше. Але нараз – тополя край вікна, І щось таке в ній українське, […]...
30. СОРОКАЛІТНІ Повиростали наші діти, А ми й не встигли постаріти. І тільки перша сивина Нагадує, що вже весна Давно-давно одголубіла І […]...
31. “У Січеславі на старім заводі…” Д. Кулинякові У Січеславі на старім заводі, Що випускав комбайни для полів, Мені вручили, без облесних слів, Міцні ножі – […]...
32. НАШ ДЕНЬ Наш день – як маків цвіт, Що сок його – отрута… Кувались наші пута Не дні, а тисячу літ. Наш […]...
33. БЕРЕГИНЯ бездонний сон упав на мої повіки богині крилатої з трипільської глини а моє чадо – отара безпастирна – розбрелася по […]...
34. “Над моєю долею…” Над моєю долею Громи погейкують… Снять чиїмись думами Голови цегейкові. А мені б неспокою Та пряного вітру. Цілувать сопілку, Обіймати […]...
35. “Чомусь візантійським святим…” Чомусь візантійським святим Волію звірятися в тайнах, Вони якісь мовчазніші, Достойні, розумноокі, Не те, що наші Мадонни, Де часто світська […]...
36. НА БАЛІ БУВШИХ ЛЬВІВСЬКИХ СТУДЕНТІВ У НЬЮ-ЙОРКУ 1 Gaudeamus igitur, juvenes dum sumus, хоч їхні голови покрила сивина, хоч в кутиках очей горить вчорашній день, хоч їхні […]...
37. РЕТРО У стилі ретро – тихий жаль За тим, що одійшло. І знов у моді пастораль, Модернові на зло. І допотопний […]...
38. СОНЯХ НА БАЛКОНІ На балконі посадили сонях. Кожен ранок миле хлопченя В сорочині і в зелених шортах, З голубою лійкою в руках Поливало […]...
39. НА ВИСТАВЦІ Із полотна глядиш на мене Таким безмірно сумним зором, А в ньому тиха меланхолія Змішалась з вдаваним докором. У кутиках […]...
40. “Нахилилась над водою гілка…” Нахилилась над водою гілка, Думаєш, їй легко таки хилитися? Думаєш, їй не буває гірко Вітрові зухвалому коритися? В піднебессі кружеляє […]...