Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові





“Степи правічні, сиві небосхили…”

Степи правічні, сиві небосхили,
Які тут воріженьки не ходили!
Списи ламались, і свистіли стріли,
І ворони злітались на могили.
А де тепер Кончак, Батий, Мамай?..
Пшениця котить хвилі, як Дунай.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,67 out of 5)

“Степи правічні, сиві небосхили…” - ЛУКІВ МИКОЛА