Цiлу нiч до зорi я не спала, Прислухалась, як море шумiло, Як таємная хвиля зiтхала – І як серце моє […]

З вітром весняним сосна розмовляла, Вічно зелена сосна. Там я ходила і все вислухала, Що говорила вона. Ой, не “зеленого […]

Пишно займались багрянії зорі Колись навесні, Любо лилися в пташиному хорі Пісні голосні; Грала промінням, ясним самоцвітом Порання роса, І […]

О горе тим, що вроджені в темниці! Що глянули на світ в тюремнеє вікно. Тюрма – се коло злої чарівниці, […]

Хочеш знати, чи справді було Те, що так колись пишно цвіло, Що на серце наводило чари, Світ вбирало в злотисті […]

Якби мої думи німії Та піснею стали без слова. Тоді б вони більше сказали, Ніж вся отся довга розмова. Якби […]

9. БАХЧИСАРАЙ Moв зачарований, стоїть Бахчисарай. Шле мiсяць з неба променi злотистi, Блищать, мов срiбнi, 6iлi стiни в мiстi, Сиить […]

На весіллі бринять чарочки, – Хай здорові живуть молодята! Хай живуть, як в гніздечку пташки, Хай кохаються, мов голуб’ята! На […]

Талого снігу платочки сивенькії дощик дрібнесенький, холодний вітрець, проліски в рідкій травиці тоненькії, се була провесна, щастя вінець? Небо глибокеє, […]

Вiрш присвячено Т. Г. Шевченку Не вiн один її любив, вiддавна Україну поети славили в пiснях, немов “красу-дiвчину”. Вiд неї […]

+ Драматична поема Діячі Антей – співець. Герміона – мати його. Евфрозіна – сестра його. Неріса – жінка його. Хілон […]

Літнім вечором пізненько Сам поет сидів в хатині, Так од ранку цілу днину Він просидів в самотині. Тож сидів поет […]

+ ДІЯ 1 Та сама містина, тільки весна далі поступила; узлісся наче повите ніжним, зеленим серпанком, де-не-де вже й верховіття […]

He дивуйтесь, що квітом прекрасним Розцвілася дівчина несміла. – Так під промінням сонечка ясним Розцвітає первісточка біла. Не дивуйтесь, що […]

В небі місяць зіходить смутний, Поміж хмарами вид свій ховає, Його промінь червоний, сумний Поза хмарами світить-палає. Мов пожежа на […]