ОДЕРЖИМА (Драматична поема) Дія II
+
II
Гефсіманський сад*. Дванадцять учеників сплять
непробудним сном. Месія молиться. Міріам нишком крадеться попід садовим муром,
стає в найглибшій тіні, звідки їй видко Месію в місячному світлі.
Месія
(до учеників)
Спите? Не спіть! Моя душа сумна
До смерті…
Ученики не озиваються, сплять.
Міріам
(до себе)
Боже! знов він одинокий,
Ще гірше, ніж в пустині! Сії люди
Твердіші від каміння… Он отам
Лежить той ученик, що – люди кажуть –
Учителю з усіх їх найдорожчий,
А спить він, як і всі, – твердіше, може,
Бо наймолодший… Я одна не сплю,
Я вкупі з ним страждаю, тут же, поруч,
Та я німа, як мур оцей, не видна,
Як сяя тінь, так, мов я не людина,
Так, наче в мене і душі нема…
Я
приступлю до нього…
(Вихиляється трохи з тіні, але знов ховається.)
Ні, не смію…
Він знову скаже, як тоді сказав:
“Яке тобі до мене діло,
жінко?”
Що ж я йому скажу? Моя душа
Тепер чорніша. Я тепер не тільки
До ворогів його ненависть маю,
Але й до друзів. О, до сих ще більшу!
Ви, сонне кодло! Світло опівночі
Не будить вас? Вам заграва кривава
Очей лінивих не здола розплющить?
Бодай вам вічний сон наліг на груди
І зморою душив вас без кінця!
Мені сто раз від вас миліші гади,
Бо в
них таки, либонь, тепліша кров.
(З відразою одвертається від сонного товариства.
Дивиться
на Месію, прислухається.)
Про що він молиться?
Месія
(впівголоса)
Нехай мине
Ся чаша…
Міріам
Саваоф! чи й ся молитва
В сю ніч твого престолу не досягне?
Вовкам даси ти на поталу
сина?
Месія
Але хай буде так, як ти бажаєш,
А не як я…
Міріам
Сам Вельзевул, напевне,
Почув би милосердя.
Месія
(до учеників)
Ви спите?
Не спіть! моя душа смутна до смерті!
Міріам
Каміння у пустині відкликалось
Потрійною луною, але сі
Не
обізвуться, ні, дарма надія!
Я обізвусь… Який злий дух тримає
Мої слова?
Учителю! Єдиний!
О світочу моїх очей! Невже ти
Не бачиш, як я гину тут
від туги,
Від болю, від тривоги? І нічим,
Нічим потішити тебе не можу!
…Я обізвусь… Ні, голосу не стане.
Коли ж і стане, дико забринить,
Немов шакала голос опівночі,
Бо туга стиснула за серце… Я не можу,
Не можу бачити сього! Прощай!..
Ох Міріам, ти проклята від Бога!
(Так само незамітно для Месії, але швидко вибігає з саду.)
______________________________________________
*
Гефсіманський сад – місцевість біля Єрусалима в Палестині.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)