Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







З ПІДГІР’Я

На Підгір’ї криниця –
Свіжа, люба водиця.

Без устанку по піску
Дзюркотить у холодку.

Животворний струмочку,
Втіхо мого домочку!

Біжи-лийся з Підгір’я
На ті любі поділля,

Що степами розляглись,
Понад морем простяглись,

До потомків витязьких
Одномовців боянських.

Під їх села підмийся,
Круг садочків обвийся:

Що се, браттє, ви спите,
Мовчки сумно мовчите?

Гей, прокиньтесь-вставайте,
Про Підгір’є згадайте!

Мертве з мертвих ожило,
Прапор слова підняло.

Гей, хто чує, озвися,
Серцем ‘д серцю горнися!

Нумо слово рятувать,
Славу предків поновлять!

Задзвонімо у струни,
На лжу й кривду перуни!

Затрубімо й у роги, –
Никніть, злюки вороги!

Покидайте, дракони,
Беззаконні закони!

Дика сило, не буяй,
Наше людське право знай!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,33 out of 5)


З ПІДГІР’Я - КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН