АНАХОРЕТ

Related posts:

1. “І вигорне хмурий обірй…” І вигорне хмурий обрій Не храми – гори костей, І буде в господі добрій Братання лютих людей. Розкриються нагло очі, […]...
2. МАРІЇ ЛИПІ Нехай світ радіє, Що серед людей Були Ви, надіє Сердець. Це ж Ваші жіночі очі Кохали батька і сина,- І […]...
3. ЧИ ЗУМІЄШ? Чи зумієш ти кохати, Щоб за все, про все забути, Щоб усі зірвати пути, Щоб усі зламати грати? Чи зумієш […]...
4. ЗАСУЖДЕНИМ Як ми можемо жити, сміятись і дихать? Як могли ми чекати – не битись, а спать В ніч, коли у […]...
5. С[вятому] м[ученику] Севестіану Зрите, что добрій сей страдалец дЂєт, За Господа си души не жалЂєт. СтрЂлами имать тЂло устрЂленно, Любовію же сердце уязвленно....
6. EUTHANASIA Як засипатиму колись жаданим сном, Що заколихує мерці – й почиють тихо, – О забуттє! Коли б легким твоїм крилом […]...
7. 5. Вечір із прабабкою як я мала п’ять років у нашій комірчині поселився маленький чорт я носила йому їсти говорила з ним бувало коли […]...
8. “Сердець отаву, чисту й соковиту…” Сердець отаву, чисту й соковиту, Нехай топтав чи не топтав одчай, Бери, як дар цього земного світу, І пелюстками задумів […]...
9. ДІВЧИНІ БЕЗ КРАЇНИ Добра сестро птахів, дівчино без спогаду, щоночі дивишся крізь спів чужих каламуть, щоранку дивишся крізь вій золоту погоду, як у […]...
10. СМЕРТЬ І ЖИТТЯ “I зерно мусить вмерти, щоб дати В життєдайному житті життя.” Євген Маланюк Земне буття – вагітне лоно СМЕРТИ, Що в […]...
11. “Портрет жіночий на стіні…” Портрет жіночий на стіні, У грубі жевріють вуглинки, І тихо-тихо, як у сні, Пливуть за вікнами сніжинки. Пливуть за ними […]...
12. “І багата я…” І багата я, І вродлива я, Та не маю собі пари, Безталанна я. Тяжко, тяжко в світі жить І нікого […]...
13. ЯК ТО ВЕСЕЛО ЖИТЬ НА ВКРАЇНІ! Нема в світі країни такої, Як Україна наша свята. Кожний тут у розкоші, в спокої І граблями добро нагорта. Тут […]...
14. Глибокий плуг пройшов полями…’ Глибокий плуг пройшов полями Моєї тихої душі, І впали в слід йому стеблями Квітки, щоб вмерти у глуші. Зійшла зоря. […]...
15. “Глибокий плуг пройшов полями…” Глибокий плуг пройшов полями Моєї тихої душі, І впали в слід йому стеблями Квітки, щоб вмерти у глуші. Зійшла зоря. […]...
16. ДО ЗЕМЛЯЧКИ Україно, рідна сестро, Пташко полохлива! Куди се тебе замчали Необачні крила? Перед тебе щасна доля З карими очима, А довічная […]...
17. “Мої протектори – Микола Скеля…” Кмітливим читачам Мої протектори – Микола Скеля, Архистртиг Михайло Каменюк, Ребро й Братан, що підняли бунчук На партократичний гніт полішинеля. […]...
18. “Дививсь козак на профіль амазонки…” Дививсь козак на профіль амазонки І примовляв до чистої краси: “Волає дух, а захват навкоси Цілує спрагло тільції всі члонки. […]...
19. ХРИСТОС На скрипт не склавши й куцого рядка, З метким стилетом будучи в розлуці, Підняв Христос найбільшу з революцій, Якій дзвенить […]...
20. ПРО СВОЇХ І ЧУЖИХ Бродить відьма, просить випити – Крові з космосу поссать. Як брова над оком вибитим, Косо місяць зависа. Мов поділ, на […]...
21. “Красне Сонце” Тихо-мирно Володимир, Свого віку доживав, Піклувавсь своїм народом, Вдів, убогих годував. Всі вдоволені, щасливі. А багатство і добро Все несе […]...
22. “Породила мене мати…” Породила мене мати У високих у палатах, Шовком повила. У золоті, в оксамиті, Мов та квіточка укрита, Росла я, росла. […]...
23. БАЙРОНОВА НАДПИСЬ НА МОНУМЕНТІ НЬЮФАУНДЛЕНДСЬКОГО ПСА Як пинда чоловік та візьметься землею, Мізерний славою, розпинджений семнею, Тоді скульптор собі чуприну довго мне, Покіль на мармуру хвалебний […]...
24. Дума друга Віє вітер, повіває, Синє море грає; Золотом його з заходу Сонце заливає. Та ні золота на морі, Ні на небі […]...
25. КАМ’ЯНИЙ ПАРК У ямах їх сердець – стоять камінні спогади, що згадують про них рядами епітафій. Живі ціле життя ідуть до них […]...
26. ГАДАННЄ-ВІЩУВАННЄ Петрівочка – нічка тепленька, ясненька. Мов жемчугом сипле зірками дрібненько. В воді круглолиций пливе-поринає, В саду соловейко голосить-співає, Рибалочки плавлють […]...
27. КУМЕЙКИ 1 Закипіла по Вкраїні Страшенна тривога, Як на шляхту піднялася Сірома убога. Піднялася за оранди, За жидівські дуди, Що терпіли […]...
28. АБАДОННА Я вас намалював, недовірки святині, Худителі ключа живого Гіпокрени. Чудовищем гидким довіку на Вкраїні Стояти буде образ ваш мерзенний. І […]...
29. XLVIII. “Зостались…” Зостались лиш твої уста, на яких вмерти, немов розп’ятому, як на м’якому й теплому хресті!...
30. Мені щемить на серці – мчать літа Мені щемить на серці – мчать літа, І з кожним днем все швидше, швидше, швидше, Душа тривожним сумом оброста, Кохання […]...
31. ВИЙДУ Я В ПОЛЕ Вийду я в поле. Може ще вбита Мрія воскресне! Йду над ручай. Тихо дрімає сірий лан жита, Річка так тихо […]...
32. “І ніч. І сад осінній…” І ніч. І сад осінній. І тиші дозрівання. І шелести у сіні. І пізнє сподівання. Нараз – відлуння сміху Заграло […]...
33. “Світає…” Світає… Так тихо, так любо, так ніжно у полі. Мов свічі погаслі в клубках фіміаму, В тумані загорнувшись, далекі тополі […]...
34. “У душі моїй…” У душі моїй – Місця немає туманам. У душі моїй – Сонце червоне буя, І регоче, й гримить Голубим океаном […]...
35. “В посушливе літо – в душі чебреці вигоряють…” В посушливе літо – в душі чебреці вигоряють, в душі чебреці вигоряють, і в’януть в душі полини. В посушливе літо […]...
36. ГУЦУЛИ Там, де гори срібносині, Де Карпат високі шпилі, Проживають люди сильні, Щедрі словом, зором пильні. Мой, опришки дужі й спритні, […]...
37. ВИХОВАТЕЛІ СВІДКІВ у підшкірці сплановано суд передсердя – тіла без сердець – ніша туги за серцем тобто свічка померла за світло викид […]...
38. ДАВНЄ ГОРЕ (Дума) Василеві Михайловичу Білозерському Чом, Дунаю, став ти мутен, Став ти мутен, каламутен? Ой чи вітри тебе збили, Чи лебеді білокрилі, […]...
39. Якщо ти хочеш Душу зберегти Якщо ти хочеш Душу зберегти, Не дати вмерти їй вiд суму й болю, Роботою рятуйся i любов’ю. Душа не може […]...
40. “Світе ясний! Світе тихий!..” Світе ясний! Світе тихий! Світе вольний, несповитий! За що ж тебе, світе-брате, В своїй добрій, теплій хаті Оковано, омурано (Премудрого […]...