Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ВИСОКИЙ КЛИЧ

І
“Аварія! Лиш мить, єдина мить –
І ми людину – чуєте? – загубим!..”
Але встигає хлопець русочубий
Стрімкій машині шлях перепинить.

Натужно груди видихнули враз –
І в багатьох людей перед очима
Дівча на руки підхопив хлопчина –
І скреготнув гальмом вантажний МАЗ.

Він важко дихав і тремтів, мов кінь,
Якого раптом на снігу спинили…
А хлопець тільки усміхався мило
На всіх очей захоплення й теплінь.

Геройства в тім не бачив він свого.
Струснувши пил, дівча поставив долі.
Поправив чуб. І зник в юрбі поволі…
– Один за всіх і всі за одного!

ІІ
А десь на іншій вулиці, мабуть,
А може, й там – це річ не принципова,
З таким же чубом хлопець просить слова –
Свою провину просить він забуть.

Та колектив не полюбляє фраз:
“Гадаєш, ми пробачимо, щоб знову
За тиждень десь повторювать розмову?
Ти вже давав обіцянки не раз…”

Сто пар очей підсудного вивча.
А хлопець їм: “Пробачте, – винуватий…”
І сохонуть дві сльози солонуватих,
Не капнувши, в його сумних очах.

І раптом вигук: “А кому ж його
Виховують, якщо не нам, скажіть ви?!”
І радістю сіяє поле битви:
– Один за всіх і всі за одного!

ІІІ
Назавтра, може, стрінуться в путі
Тих двоє хлопців, як заляже тиша
І в хмару місяць вгорне й заколише,
Лишивши тільки зорі золоті.

Нехай, мовляв, вам сняться гарні сни!
Та злим і підлим в ніч таку не спиться:
Ще хуліганить в сутінках п’яниця
І шастають гуляки-джигуни.

Їх запримітять русочубі два,
Приборкають і приведуть між люди, –
Хоча раніш похилиться на груди
Одна з русявим чубом голова.

Не кине друг товариша свого.
“Мені ти, скаже, побратим віднині”, –
І в сірі очі глянуть очі сині:
– Один за всіх і всі за одного!

ІV
Та будь же славен, мудрий клич доби,
Що юним став за гасло незбориме,
Що їм слугує і керує ними
В години вселюдської боротьби.

Багато люди чули слів гучних
Про згоду й мир між бідним і багатим…
Та стало справжнє братство існувати,
Гартоване у битвах вогняних.

Хай ми не знаєм тисячі облич, –
Але одну верстаємо дорогу,
І кличе нас сусідам на підмогу
Найбільш гуманний і високий клич.

І скільки стане голосу мого,
В нових умовах давнє я підношу –
Хорошу звичку й заповідь хорошу:
– Один за всіх і всі за одного!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ВИСОКИЙ КЛИЧ - КАРПЕНКО МИКОЛА