Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові





7. ДУКЛЯ

…Ми завжди прагнули обходити гори. Наступ 38-ої армії 1-го Українського фронту на окремому операційному напрямку у вересні-жовтні 1944 р. був, мабуть, винятковим випадком, одначе, він був виправданий політичною метою…
За час операції армія втратила б

Монументом – сірий камінь.
Стиглі роси у траві.
…Змовкли битви за роками,
Тільки спогади – живі.

Рання осінь. Чисте небо.
Гори – синькою здаля.
Та не пахне вереснево
Зрита бомбами земля.

Стоїмо під містом Кросно,
І пояснює комбат:
“Вийшла наша тридцять восьма
Лівим флангом до Карпат…”

По підгір’ю – канонада:
Дотом – кожна висота.
А за ним – “вал Арпада”
Вздовж Карпатського хребта.

Там і чорт зламає ногу –
Краще б гори обійти.
Та з-за Дуклі на підмогу
Ждуть – не діждуться брати.

Виглядають нас повстанці,
Вся Словаччина чека…
“Штурм почнеться завтра вранці –
І задача нам така:

До загину, до останку,
Що б тут бій не заварив, –
Прикривать піхоту й танки,
Ті, що ввійдуть у прорив.

В правоті своїй високій
Кожен твердо зрозумій:
Буде впертий і жорстокий
І трудний у горах бій.

Ціль наземну при потребі
Бийте сміло тут і там,
Головне ж – аби у небі
Жоден “юнкерс” не літав!..”

…І пішли на доти й дзоти
Зорекрилі літаки;
На Дуклянські на висоти
Наші вдарили полки.

Не стихає канонада,
Дотом – кожна висота:
То озвався “вал Арпада”
Вздовж Карпатського хребта.

Звідтіля імла похмура
Сипле градом вогняним…
Перед валом – Лиса Гура,
Банська-Бистриця – за ним.

Та проб’ються наші роти –
І обнімуться брати…
Лиш не всім на ті висоти
В жовтні випаде зійти.

В горах, зворах, на узліссях,
Де вогню смертельний шквал,
Упаде нас двадцять тисяч –
Поки візьмем первал.

Поки ляже сірий камінь
На скривленій траві…
…Змовкли битви за роками,
Тільки спогади – живі.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

7. ДУКЛЯ - КАРПЕНКО МИКОЛА