Моє, моєньке миле, ясне-мі Спи, золотава вовно, Летить-леліє літень в ви-со-ті, Кімната весен повна. Сотайтесь со-не сот-ні сніжні дні, Одчиниш […]

Верніться! Так голос пролунав з туману, Мов птиця, Схопилось серце, руки опустились в давнину, Трамвай прорізав тишу й увірвав. Я […]

У дахів іржавім колоссю Никає місяць кривавий, Удосвіта серп укосить Молоду зів’ялу отаву. Яке ще сонце глибоке. Як виють собаки […]

Над полем сохлим Мертві вітряки, Немов хрести над віршем Відзабутим… Руки несила підвести… Ще гірша, о, ще гірша Доля буде. […]

І Лежать, лежать сніги, пливуть ліси у крайню Раїну, де над вітром – дальня путь. І гаснуть голоси граків, і […]

Дні мої, мої дивні діти, Віддав нас вольній волі. Ви, мов вино, мов вітер, Мов вагони в дикучім полі. Он: […]

Ось іду по рейці і хитаюсь, Чи дійду до краю, чи впаду, Ліс ліворуч, мов зелений заєць, Задивився на мою […]

Випливає чапля з туманів: Тихо крилами моя махає птиця, Мов у листя ранішніх лісів З серця точить кров – і […]

Над селами хмари Похилі, І тоскно в блакить Простягають руки безсилі… Оце тільки лишилось, Що плакать. О, так залетіли далеко […]