Я ПРОСНУЛАСЬ
Я проснулась
На світанку
Сон – це?
Сонце!
Сонця світ!
Спалах сонця!
Сонця спалах!
Слава сонцю
На весь світ!
О, сонце прекрасне!
Від тебе вся міць ідеалів!
По ночі невтішній,
Темряві кромішній,
Що пристрастей демону
Приносить офіру,
Твій перший проміньчик
Нову родить віру
У вічне життя, – джерело
Людських ідеалів.
(3 votes, average: 1,67 out of 5)
Related posts:
- “На вичахлій землі росте озимина…” На вичахлій землі росте озимина – І знов життя підноситься на зиму, Немов калини кущ неопалимий… Хай сковує все мертва […]...
- “Краса прозрінь духовних і поривів…” Краса прозрінь духовних і поривів – Мій ідеал, мого життя глибінь. Серед минувших, давніх поколінь Колись такі ж співалися мотиви. […]...
- “Сонцерадістю день налито…” Сонцерадістю день налито: світ воскрес з кам’яного сну. Наче книга, душа розкрита: зустрічаю нову весну. Знаю: дощ іде смертоносний, що […]...
- СТИХ V Не тіла ради, не тіла Терпів Спаситель знущання І випив чашу страждання – Не тіла ради, не тіла! Його кервавиця […]...
- “Говорить в степу наляканий табун…” Говорить в степу наляканий табун, Завис коршак, на нитці свого зору він джерело, мов краплю голубу, несе в очах, не […]...
- “Хочу я троянди, що цвіте в саду… “ Хочу я троянди, що цвіте в саду… Скільки я для неї дивних слів знайду! Хочу я купави. Їй я розкажу, […]...
- СОНЯШНИЙ ЕТЮД Де котиться між голубих лугів Хмарина ніжна з білими плечима, Я продаю сонця – оранжові, тугі, З тривожними музичними очима. […]...
- ЯКИМИ БУВАЛИ РУСЬ І ПОЛЯКИ Коли читалось Письмо 5 у костьолі, Здіймались д’горі шаблі польські голі – Давали ляхи зі зброї пізнати: Життя за віру […]...
- НУРТУЄ ПІДЗЕМНЕ Нуртує підземне джерело (а докопатися важко) уста горять спрагою (а докопатися важко) безодня страшить пусткою (а докопатися важко) очі палають […]...
- “Як прокидались ми в дитинстві…” Як прокидались ми в дитинстві Чи просто скажем – в колисках? Ми відкривали очі чисті, І сонце-сонечко в очах! І […]...
- “Вона вертається…” Вона вертається. Двигтять хмари. Димлять біржі. Гарчать звірі. Держави валяться, Мерці входять в її чрево. Живі – в смерть. Вона […]...
- ПЕРШИЙ МІЙ ПОГЛЯД Мій перший погляд дитячий На заграву сонця впав, І промінь яскраво-гарячий Мої очі вперше скупав. Горіли вогні червоні В чоловічках […]...
- ВИНА, ДІВЧИНО! Вина, вина, дівчино! Червоного, як кров! Най вип’ю за минуле, За молодість, любов, За мрії, що погасли Від холоду життя… […]...
- ІСТОРІЯ ГЕНРІ ЕСМОНДА Теккерей Ріс як нешлюбний син. Веселий єзуїт Защеплював йому старопрестольну віру – То молитовник клав у руки, то рапіру, Щоб […]...
- “Ходять по квітах, по росі…” Ходять по квітах, по росі. Очима чесними, Христовоскресними Поеми тчуть. А сонця, сонця в їх красі – Не чуть. Царства […]...
- ВАГІТНА ЖІНКА Благословенна ти серед жінок, Як зріє лона твого плід, Може спаситель, чи пророк, Прийде до нас крізь тебе в світ. […]...
- “Воно дощем спадає золотим…” Воно дощем золотим спадає золотим Тобі на серце – і життя щоденне Здається святом, палацом – твій дім, І кожне […]...
- “Солодкий світ! Простір блакитно-білий…” Солодкий світ! Простір блакитно-білий І сонце – золотий небесний квіт. Благословляє дух ширококрилий Солодкий світ. Узори надвесняних тонких віт, Твій […]...
- РАНОК (“Новий, не імітований щороку…”) Новий, не імітований щороку трудом неперевершених майстрів, з-під снігу перший виклюнувся крокус і зіркою жаркою заяскрів на снігу пелені, що […]...
- “до чистоти твоєї припадаю…” Дружині Каті до чистоти твоєї припадаю вона як незрадливе джерело як джерело для косарів улітку до вірності твоєї притулюсь вона […]...
- ЗА ВСІХ СКАЖУ За всіх скажу, за всіх переболію, я кожен час на звіт іду, на суд. Глибинами не втану, не змілію, верхів’ями […]...
- “Ніч відходить, як море від берега…” Ніч відходить, як море від берега, А на дні залишаються трави і птиці, Залишається річка, оточена вербами, Залишаються сизі озера […]...
- “Місяця срібний дзюб…” Місяця срібний дзюб Там, в далині, вгорі. Місто – камінний куб, Сум і сон – ліхтарі. Зовсім звичайна річ, І […]...
- ЕРОТИКА Немов весінній вітер надлетів і радісну в серця приніс відлигу! Благословенне будь, тепло двох тіл, що топиш самоти бездонну кригу. […]...
- 12. СТРАТОСФЕРА Є світ над нами високо такий: без бур, без туч, без хуг, без гроз, без граду, що в літній день […]...
- ХУСТКИ НА ПОДІЛЬСЬКОМУ ПОЛІ Це вічне: куди не погляну – мережиться обрій хисткий. Вічочком пливуть над полями строкаті жіночі хустки. Це вічне: від поля […]...
- СОН Колись я заснув, бо втомився, І сон мені дивний приснився: Дитиною бігаю в чистім дворі, А двір наш веселий і […]...
- “Вечірнє сонце, дякую за день…” Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому. За тих лісів просвітлений Едем і за волошку в житі […]...
- “Тоді життя твоє – не випадковість…” Тоді життя твоє – не випадковість, Тоді твій день – не сума співпадінь, Якщо душа, немов сторінка повісті, Вся – […]...
- “Стань стопою на снажний чорнозем…” Стань стопою на снажний чорнозем – І заб’ється серце гаряче, І по тілу, рівнорядна грозам, Богатирська сила потече. Не відходь, […]...
- СВІТ КРІЗЬ СЛЬОЗУ Світ крізь сльозу – то зовсім інший світ: Адже ж сльоза – не скельце і не лупа. Давно забута мазанка-халупа […]...
- ЗАЛИЦЯННЯ Сміялась я: ти – іскра електрична, солом’яного спалах ти вогню. Твоє тепло бездомних не нагріє. І сміх мій був фривольний, […]...
- ВОЛОШКОВИЙ РУКАВ Взяла я грудку землі у жменю, Перехрестилась, пішла у світ. В мені дзвеніли пісні зелені, Горіло сонце – червоний квіт. […]...
- МІЙ АЛЬБОМНА ДОРОГУ Казали мені люди, що в нову податись Гадаєте дорогу. Вже і костюм шиють, Мирт жде, щоби вінком голівку вашу вбрати,- […]...
- З книги “ДЕРЗАННЯ” (1914)СОНЦЕКРОВ Без сонця жити я не хочу Стерпіть не можу я холодних ліхтарів Я сонцекров люблю і в крові сонце І […]...
- MALIGNE LAKE Різьбить різьбу абстрактну скульптор – час: що зарис – повість про життя і смерть. Незрозуміла мова ця для нас: красою […]...
- СОНЦЕ І СЕРЦЕ Високе сонце! Золотий вогонь Ти вічно сієш у світи холодні. Вони беруть тепло з твоїх долонь, Як жебраки, обдерті та […]...
- ПІСНЯ ЗАКОЛИСНА Спи, дитинко моя, сонце мого життя, Яра квітко пахучого маю! Най колише тебе любий чар забуття, Срібна мрія про розкоші […]...
- МОЛИТВА Заходить день за днину, мов сонце за параван далеких гір. Вже від ждання нас болить зір, вже сивини на головах […]...
- ПАНІ КАПІТАНОВА Капітанська вдова мала білих мишей в закапелку дірявої кухні, а ще із неї був канарок Мішель і носовички трикутні. Втім, […]...