Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Вітер відкотиться каменем чи кураєм…”

Вітер відкотиться каменем чи кураєм,
чорним лиманом

сповзе, вигинаючись, хвиля.

У бур’янах заспіває, присипана пилом,
польна сирена, убита натільним ножем.

Не самоти, а відсутности душ і людей
прагне душа

під турецьким понищеним муром.

Дні приосінні гортати, як лисячі шкури, –
власне, остання з останніх посутніх ідей.

Попри усе – не вдається. На крок і на крик
друзів багато. Це південь. Базар, наче спосіб
жити.
…Зміняти останню цигарку на осінь –
це дуже просто, але так ніхто і не зміг.

Тільки б зуміти. І тільки б зуміти навік.
…В тиші, якій ні вінця, ні кінця, ні закону, –
тишу впіймати,

і тиша заб’ється в долонях,

наче у мідному дзвоні кривавий язик.


“Вітер відкотиться каменем чи кураєм…” - ФЕДЮК ТАРАС