Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Розлютувався лютий надаремно…”

Розлютувався лютий надаремно:
скоро з стріх закапає вода,
вийде в поле віл під’яремний,
і я помандрую, як Сковорода.

Передо мною відкриті всі дороги
(не обмину й мишачої нори) –
понесу в саквах своїх убогих
сіромахам на вихліб дари.

Бідний сам, я не йду на хитрі влови:
з серця в серце наллю я пісень, –
хай в них блакитніє новий,
осяйний, безсмертний день!

1922 ПРОРОСТЕНЬ, 1919-1928. Київ, в-во “Слово”, 1926, с. 6.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Розлютувався лютий надаремно…” - ДРАЙ-ХМАРА МИХАЙЛО