Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







Світло і сповідь (цикл)

Галині Чубай

1
дерев’яна зозуля в старому годиннику
відкує усамітнення час

розчахнеться яблуня
од важкої роси

Ти од криниці вертатимеш
із порожніми відрами

2
я запитаю Тебе у темряві
про те коли випада сніг
і в кожного мого слова
буде луна як провалля

крізь прочинену браму з подвір’я
ступить світло босоніж на стежку
щоб назавжди відійти від нас
але буде видно і в темряві
що в Тебе втікаюча тінь

3
Ти не маєш довкола
свічадонька жодного
де б не мала себе
чужої

пошукай собі інших плес
щоб надивитись на себе

лиши для мене в магнітофоні
пісеньку про своє залишання

свій біг зачавши жартома
втечи таки насправді

4
піщаним берегом побіжи опівночі
нехай аж до ранку тутешня вода
доганяє Тебе руслом

нехай біжить попереду сріблястий
окунь із шматочком місяця

дорогу воді освітлює

5
Тобі услід не дивитимусь
лише листопадово очі заплющу

я цього не побачу
як листочки слідів опадуть
із гіляччя стежок

6
сяде навпроти зозуля німа
в неї від літа іній на дзьобі

дам їй погортати торішній
гербарій

що його назбирали
вітер і ти

7
пречисті голоси
у довгих коридорах
молитви із чисел
проказують

то мадонни годин одягаються в біле
то мадонни годин поспішають
до свого годинникового почаїва
щоб засвітити удосвіта
замість свічок під іконами сніг

8
од вікна і од ставу
над сади і сліди
заспівало літаве
із очима води

буде саням осанна
у майбутній зимі
і слова славосяйні
що надійдуть самі

вже й сніг засвітили
мадонни годин
і слід залишили
один

9
побіжу по ньому з рушницею
обернеться рушниця на палицю

сліди заведуть у високе жито
буде жито поволі меншати
а серед жита
новорічна ялинка
і я біля неї маленький

– Татку а троє дерев
це вже ліс?

10
не відаю де
не відаю звідки

годинник солом’яний
вітер стрілки поломив

затихло під снігом ім’я стерні
хочу Тебе забути

затихло ім’я ріллі
хочу Тебе любити

11
вітер зім’яту траву випрямляє
трава випрямляється і все пробачає
нам
дзвонять дзвони в мурашиних
порожніх церковцях
до найчистішої сповіді

12
а Ти на високій горі
звідки сонце видно опівночі
оглядаєш себе у тоненькій крижинці

13
насниться Тобі чиста вода
повертайся
лети в літаку
щоб повторити шлях зозулі
від первоспіву аж до оніміння
гляди згори в порожні гнізда
повернися раніше світла
раніше вирію і раніше свого голосу
увійди до хати мовчки

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)


Світло і сповідь (цикл) - ЧУБАЙ ГРИГОРІЙ