АНТОНІЙ І КЛЕОПАТРА
1 Повік гойдатися б на хвилях під голубим вітрилом снів. За обрієм в обіймах непоборних гарячий день зомлів. Коли у […]
1 Повік гойдатися б на хвилях під голубим вітрилом снів. За обрієм в обіймах непоборних гарячий день зомлів. Коли у […]
Недаром многих лет Свидетелем Господь меня поставил. О. Пушкін Частина І Якась смутна і невесела осінь Зійшла, мов помаранча золота, […]
І Тебе співець, піднісши понад зорі, Таким безсмертним світлом оточив, Що досі ще крізь далечінь віків Пронизують нас промені прозорі. […]
Коли тебе сурма твоєї туги Покличе знов у дальній рідний край, Де ждуть тебе безчестя і наруга, Слова над пеклом […]
Піти, піти без цілі і мети… Вбирати в себе вітер і простори, І ліс, і лан, і небо неозоре. Душі […]
1 Наметами квітучими рясніє Твоїх вишень весняна заметіль. І, мов дитя, на білих грудях хвиль Тебе гойдають чорні буревії. Але […]
Синіє небо, наче став. Ходжу завулками тісними, Що, певне, юний Гете ними Колись закоханий блукав. Хто розчинив вгорі вікно? Чий […]
1 В казковий край під пальми і агави, Де стигнуть темні грона островів, Тебе помчала далеччю морів Жадоба золота, пригод […]
У вічності, де світла струм тече, повільно крутяться колеса часу, що на верстаті золотому тче свій килим різнобарвний. Дольні паси […]