Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







І. М. Н

Кажуть, бідна парафія,
Де піп б’є у дзвони.
Міняється географія,
Міняються давні закони.

Отож йому не складає труда
Явити окрузі свій благовіст,
Бо дзвонів важких не гойда
Ні на великдень, ні в піст.

Ти просто візьми
І натисни комп’ютерні гудзики,
І над Парамосом – море музики.
Ти просто візьми, чоловіче,
І дзвони Ростова Великого
На тасьму запиши,
То й будеш скликати людей на віче
Чи на празник душі.
Однак ніби ж свята сьогодні нема,
А він передзвоном народ підійма.

Ідуть, бо знають околишні люди,
Як і Всевишній у золоченій рамі,
Попові причуди:
Нині концерт у храмі,
Молитов не буде.

А вже по білих камінцях
Біжить, мов потік, розпашілий баян.
А вже во ім’я святого духа, сина і отця
Перехрестився піп Іоанн.

Пісню російську зміняє вкраїнська,
І мовлять про вічне то голосом, то баяном
Цим колишнім нашим краянам
З Дону, з-під Києва а чи з-під Мінська…

Слово привіту записуємо в Іоаннову книгу,
І в прихожан сльози котяться, як горох,
А з чільної стіни
Прислухається до нашого здвигу
І від задоволення усміхається Бог.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,33 out of 5)


І. М. Н - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР