Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ДВІ МІНІАТЮРИ З ЛІСУ

Олексію Коломійцеві

ОСІНЬ

Кровина шипшини, сльоза барбарису…
Ну що тобі, лісе, ну як тобі, лісе?
І грушка упала в пожухлу траву,
І радяться дикі качки на ставу…

Надихатись вволю та встигнуть збагнути
І дня відмирання й відродження рути,
Допоки шаліє останній стриптиз
Тремтливих осик і тендітних беріз.

ВЕСНА

Там воскресіння знову, де ходили ми.
І тиха ніч пливе, і ти єси…
Об небо птахи лопотіли крилами,
Аж обсипались зорі за ліси.

Того не змалювати словом-фразою…
Єднаються земля і небеса.
Чого ж то мудрий друг мені підказує,
Щоб все це для прийдешніх описав?

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ДВІ МІНІАТЮРИ З ЛІСУ - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР
 »